Прохоров Дмитро Олексійович
Прохоров Дмитро Прохоров Дмитро Олексійович | |
---|---|
Старший солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 14 лютого 1998 Васильків, Черкаська область, Україна |
Смерть | 24 лютого 2022 (24 роки) Україна |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Військова служба | |
Роки служби | 2020—2022 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Формування | Харківський прикордонний загін |
Війни / битви | Російсько-українська війна / |
Нагороди та відзнаки | |
Прохоров Олексійович Дмитро (14 лютого 1998, с. Васильків, Шполянський район, Черкаська область — 24 лютого 2022, ?) — старший солдат Харківського прикордонного загону ДПСУ, учасник відбиття повномасштабного нападу Росії на Україну.
Народився 14 лютого 1998 року в селі Васильків Шполянського району Черкаської області.
У 2020—2021 рр. проходив строкову військову службу у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ та на ділянці Харківського прикордонного загону.
23 лютого 2022 року заступив у прикордонний наряд. Уранці 24 лютого доповів про початок обстрілу з Росії та разом з іншими солдатами — Максимом Незолою та Іваном Якимчуком — вступив у бій з ворогом. У цей же день загинув у результаті ракетно-артилерійського обстрілу по позиціях оборони кордону. Спочатку похований небайдужими місцевими жителями. Перепохований 3 лютого 2023 року.
Указом Президента України від 17 березня 2023 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.[1]
- ↑ Указ Президента України від 17 березня 2023 року № 161/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- Сім'ям полеглих прикордонників вручили ордени «За мужність» ІІІ ступеня // Державна прикордонна служба України
- На Черкащині попрощалися з полеглим прикордонником
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |