Пуголовок (фізика)
Пуголовок — у квантовій теорії поля однопетльова діаграма Фейнмана з одним зовнішнім ребром, що дає внесок у одноточкову кореляційну функцію (тобто, математичне очікування поля у вакуумі). Однопетльові діаграми з пропагатором, який з'єднується з тією ж вершиною, з якої виходить, часто також називають пуголовками. Для багатьох безмасових теорій ці графіки зникають при розмірній регуляризації (завдяки аналізу розмірностей та відсутності будь-якого власного масштабу мас у петльовому інтегралі). Поправки на пуголовки необхідні, якщо відповідне зовнішнє поле має ненульове значення математичного очікування у вакуумі, наприклад, поле Гіггса[1].
Діаграми-пуголовки вперше використано в 1960-х роках. Ранній приклад опублікував Абдус Салам 1961 року, хоча назву запропонував не він[2]. Фізики Сідні Коулман і Шелдон Глешоу 1964 року широко використовували діаграми-пуголовки для пояснення порушення симетрії в сильній взаємодії[3].
- ↑ Архівна копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Abdus Salam (1961). Some Speculations on the New Resonances. Reviews of Modern Physics. 33 (3): 426--430. doi:10.1103/RevModPhys.33.426.
- ↑ S. Coleman, S. L. Glashow (1964). Departures from the Eightfold Way: Theory of Strong Interaction Symmetry Breakdown. Physical Review. 134 (3B): B671—B681. Bibcode:1964PhRv..134..671C. doi:10.1103/PhysRev.134.B671.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |