Очікує на перевірку

Пушкаш Ласло Ласлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пушкаш Ласло Ласлович
Народження22 лютого 1941(1941-02-22)
Ужгород, Угорське королівство, Угорське королівство
Смерть24 листопада 2023(2023-11-24)[1] (82 роки)
Країна Угорщина
 СРСР
 Україна
Релігіякатолицька церква
НавчанняЛьвівська національна академія мистецтв
Діяльністьхудожник, священник
ВчительЗвіринський Карло Йосипович, Скобало Іван Михайлович, Манастирський Вітольд Антонович і Коцка Андрій Андрійович
Відомі учніБабков Сергій Андрійович
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
лицарський хрест Ордена Заслуг Угорщини
CMNS: Пушкаш Ласло Ласлович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Пушкаш.

Ласло Ласлович Пушкаш (22 лютого 1941, Ужгород — 24 листопада 2023[2]) — український греко-католицький священник Мукачівської єпархії, живописець; член Спілки художників України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1941 року в місті Ужгороді (тепер Закарпатська область, Україна) в священницькій сім'ї. 1965 року закінчив кафедру художнього текстилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Карло Звіринський, Іван Скобало, Вітольд Манастирський, Андрій Коцка). За дипломну роботу — оформлення декоративними тканинами міжнародного туристичного табору «Верховина» та гобелен «Дружба народів» (керівник Євген Володимирович Арофікін), отримав відмінну оцінку[3].

Жив у Львові, в будинку на вулиці Леніна, 54, квартира 7.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі монументального та станкового живопису. Серед робіт:

  • «Верховинська наречена» (1965);
  • «Рядовий Катахметов із земляками» (1966);
  • «Свято» (1967);
  • «Дівчата з-під Великого Верху» (1967);
  • «Дівоче коло» (1968);
  • «Бабине літо» (1970);
  • «Свято на нашій вулиці» (1970);
  • «Пора збирання сіна» (1971).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1968 року, всесоюзних з 1967 року.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Нагорода-стипендія ім. Д'юли Дерковича (1976‒1978),
  • Нагорода Міністерства культури Угорщини за видатні мистецькі досягнення (1980),
  • Премія Pro Cultura Christianaа від Угорської католицької єпископської конференції (2006),
  • Лицарський хрест Ордена Заслуг (2010, Угорщина),
  • Пам'ятна медаль ім. Арона Мартона за зусилля докладені на благо угорської культури від Ради Фонду ім. Ґабора Бетлена (2010),
  • Премія Петра Прокопа за церковне мистецтво (2011).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Упокоївся в Господі о.Ласло Пушкаш – греко-католицький священик, художник, дослідник, письменник — 2023.
  2. ↑ Упокоївся в Господі о.Ласло Пушкаш - греко-католицький священик, художник, дослідник, письменник. МГКЄ (укр.). 26 листопада 2023. Архів оригіналу за 28 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  3. ↑ Львівська національна академія мистецтв. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пушкаш_Ласло_Ласлович&oldid=43647192