Пшенична Любов Антонівна

Пшенична Любов Антонівна
Народилася	29 червня 1955(1955-06-29) (69 років) Закриниччя, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	поетеса, письменниця, перекладачка, вчителька
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Мова творів	українська
Жанр	лірика
Нагороди	Літературна премія імені Валер'яна Поліщука (2003)

Любо́в Анто́нівна Пшени́чна (нар. 29 червня 1955 року, с. Закриниччя, Баранівського району Житомирської області) — українська поетеса, педагог. Дружина письменника Миколи Пшеничного.

Життєпис

Закінчила дошкільне відділення Рівненського педагогічного інституту. Працювала учителем та вихователем. Відмінник народної освіти УРСР. Викладала у Дубенському педагогічному коледжі, працювала в Дубенському міськвідділі соцзахисту на Рівненщині.

Голова Дубенської регіональної організації Національної спілки письменників України.

Багато пісень на вірші Любові Пшеничної написала композиторка Галина Мосійчук («Маленька зіронька», «Катерина», «Жорна», «Мої земляки», «Бабине літо», «Дорога», «Кобзарева пісня», «Вербова колиска»).

Твори Любові Пшеничної введені у шкільні підручники для учнів молодших класів, друкувалися в перекладах російською, білоруською, тувинською мовами.

Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука.

Книги

• «Чорногузики» (1988),
• «День народження сопілки» (1989),
• «Весела абетка» (1992),
• «Боря з Мухоморії та його друзі» (1991),
• «Дитейка» (1992),
• «Картопляна історія» (1992),
• «Сонна лічилка» (1992),
• «Босоніж по материнці» (1995),
• «Вогник на калині» (2001), "
• «Любавин дзвін» (2003),
• «Дика лілея» (2005),
• «Калиновий дід» (2005),
• «Бегемотове болото» (2007),
• «Коли зацвітуть лілеї» (2008),
• «Микола Жулинський. Літературний портрет» (2000)
• «Моє королівство» (2017) та ін.

Посилання

• Любов Пшенична [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.]
• До ювілею Л. Пшеничної