Північна затока
| 54°20′19″ пн. ш. 142°30′41″ сх. д. / 54.33861111113877485° пн. ш. 142.51138888891776446° сх. д.Координати: 54°20′19″ пн. ш. 142°30′41″ сх. д. / 54.33861111113877485° пн. ш. 142.51138888891776446° сх. д. | |
| Частина від | Охотське море |
|---|---|
| Прибережні країни |  Росія[1] |
| Регіон | Сахалінська область |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2121392 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑394235 ·R (Сахалінська область) |
  Північна затока Північна затока (Росія) | |
 | |
Північна затока (рос. Северный залив) — затока Охотського моря, що на 7,5 км вдається у східний берег Сахалінської затоки між мисом Єлизавети (54°25′24″ пн. ш. 142°42′14″ сх. д. / 54.4233694° пн. ш. 142.7040111° сх. д.) та за 32 км на захід—південний захід від нього мисом Марії (54°18′18″ пн. ш. 142°16′06″ сх. д. / 54.3050194° пн. ш. 142.2684000° сх. д.), що на північнозахідній стороні півострова Шмідта; найпівнічніша затока острова Сахаліну. Знаходиться в акваторії Охинського міського округу Сахалінської області Російської Федерації. Відкрита і названа у 1805 році учасниками першої російської навколосвітньої подорожі на «шлюпі Надія» під командуванням капітан-лейтенанта Івана Федоровича Крузенштерна.
У районах мисів Єлизавети і Марії береги гористі, скелясті та урвисті. У берег вершини затоки вдаються затоки Куегда (54°17′39″ пн. ш. 142°36′21″ сх. д. / 54.2942000° пн. ш. 142.6059000° сх. д.) і Неурту (54°15′26″ пн. ш. 142°32′12″ сх. д. / 54.2573194° пн. ш. 142.5367194° сх. д.), відокремлені низинними піщаними косами. Глибини понад 10 м. На березі було розташоване рибацьке селище Ниврово.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Северный пролив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 170. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
|
