Перейти до вмісту

Північно-Африканська кампанія (Перша світова війна)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Північно-Африканська кампанія
Першої світової війни
Африканський театр Першої світової війни
Північно-Східна Африка у ході світової війни 1914—1918
Північно-Східна Африка у ході світової війни 1914—1918
Північно-Східна Африка у ході світової війни 1914—1918
Дата: 14 листопада 1914 — 11 листопада 1918
Місце: Північна Африка (Дарфурський султанат, Англо-Єгипетський Судан, Французьке Марокко, Французький Туніс, Італійська Лівія)
Результат: перемога країн Союзників
Територіальні зміни: перерозподіл захоплених території між переможцями
Сторони
Антанта:

Велика Британія Британська імперія
Англо-Єгипетський Судан
Єгипетський султанат
 Британська Індія
Франція Франція
Королівство Італія
Італія Італійська Лівія

Четверний Союз:

Османська імперія Османська імперія
Німецька імперія Німецька імперія
Ефіопія
Держава дервішів
Сенуссі
Дарфурський султанат

Командувачі
Велика Британія Арчибальд Мюррей
Велика Британія Вільям Пейтон
Велика Британія Реджинальд Вінгейт
Італія Віктор Емануїл III
Франція Юбер Ліоте
Франція Анрі Поль
Франція Жозеф-Франсуа Помере
Німецька імперія Теодор Зейтц
Османська імперія Джафар аль-Аскарі
Османська імперія Нурі Кілліглі
Ахмед Шаріф ас-Сенуссі
Ага Мухаммад Бей Тегіда Каосен
Алі Дінар
Моуха оу Хаммої Зайяні
Військові сили
Велика Британія 30 000
Італія 15 000
Загалом: ~ 60 000
Втрати
800 загиблих 2 000 поранених 4 000 загиблих, поранених та зниклих безвісти
Не варто плутати з Північно-Африканською кампанією Другої світової війни

Північно-Африканська кампанія Першої світової війни (19141918) — військова кампанія, що тривала на півночі Африканського континенту на території країн, колонії та васальних держав, що існували на час Першої світової війни.

Зміст

[ред. | ред. код]

Основний розпал військових дій у Північній Африці припав на територію Східної пустелі в Лівії та Єгипті в ході кампанії Сенуссі, між військами Османської імперії та повстанцями Сенуссї проти армій Британської імперії та Італійського королівства. 14 листопада 1914 року, з оголошенням 35-м султаном Османської імперії Мехмедом V Джихада Союзникам, за сприянням німців розгорнулися бойові дії, які мали відволікти частку сил Британської імперії від Синайсько-Палестинської кампанії. Італійська армія, намагаючись врятувати завойоване в італійсько-турецькій війні виступила на боці британців. Основні події кампанії Сенуссі тривали з 23 листопада 1915 до лютого 1917 року.

Значно західніше на території щойно завойованого французами Марокко, розгорнулися осередкові бойові дії між французькою армією, що подолала Середній Атлас й просувалася в східному напрямку на Французький Алжир та Заянською конфедерацію берберських племен. Діючи мобільними групами бербери завдавали серйозних та чутливих втрат французьким колоніальним військам. Франція до того ж потерпала від браку збройних формувань; дві третини окупаційних сил були відправлені до Західного фронту, решта сповідала тактику утримання основних ключових об'єктів, міст, оаз, вузлів доріг, які утримувалися мінімально можливими силами від набігів номадів.

З 1916 року на плоскогір'ї Аїр на півдні Сахари, в Нігері, розпочалися змагання між місцевими племенами туарегів на чолі з їх лідером Агою Мухаммадом Каосеном проти французьких колоніальних військ. Епіцентром Туарезького повстання став північ нігерського плоскогір'я, Феццан та міста Агадес, Ін-Галл, Ассоде, Аудерас на території сучасних Нігеру та Лівії.

1 березня 1916 року між Англо-Єгипетським Суданом та султаном Дарфуру розпочалися військові дії на заході сучасного Судану. Британський уряд, у свою чергу, організував британсько-єгипетську Дарфурську експедицію з метою протидії повсталому дарфурському лідерові султану Алі Дінару, який, як вважалося, у взаємодії з повстанцями Сенуссі, що просувалися із заходу Лівійської пустелі, має напасти на Єгипет з півдня. Британсько-французькі війська, значно поступаючись у силах, водночас перевершували супротивника в засобах ведення війни того часу. Так, широкого застосування зазнали моторні автомобілі, аероплани, бездротовий зв'язок; за допомогою передових технічних новинок, європейці помножували ефективність своїх дій та бойові можливості й часто вносили смуту в ряди ворога своєю швидкістю реагування та маневреністю дій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Bowman-Manifold, M. G. E. (1923). An Outline of the Egyptian and Palestine Campaigns, 1914 to 1918 (вид. 2nd). Chatham: The Institution of Royal Engineers, W. & J. Mackay. OCLC 224893679.
  • Tittoni, R. (translator) (1914). Campagna di Libia [The Italo-Turkish war 1911–1912] (PDF). Ufficio Storico (вид. Frank Hudson, Kansas City, MO). Rome: Corpo di stato maggiore. OCLC 3080890. Процитовано 10 липня 2014.
  • O'Neill, H. C. (1918). The War in Africa 1914–1917 and in the Far East 1914 (PDF) (вид. 1919). London: Longmans, Green and Co. OCLC 786365389. Процитовано 25 лютого 2014.
  • Strachan, H. (2004). The First World War In Africa. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-925728-0.
  • Macmunn, G; Falls, C. (1928). Military Operations: Egypt and Palestine, From the Outbreak of War with Germany to June 1917. Т. I (вид. Battery Press 1996). London: HMSO. ISBN 0-89839-241-1.