Північноказахстанська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північноказахстанська область

(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)

Герб
Адм. центр Петропавловськ
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Костанайська область, Акмолинська область, Павлодарська область, Курганська область, Тюменська область, Омська область ?
Номерний знак T і 15
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 540786 осіб (2021[1]) (3,4%. 14-е)
 - густота 5,88 осіб/км² (7-е місце)
Етнікон росіяни — 48,25 %
казахи — 33,89 %
українці — 5,55 %[2]
Площа
 - повна 98043,16 км² (3,6%. 14-е місце)
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 29 липня 1936
Аким Серік Султангазинович Білялов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-59

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північноказахстанська область

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.

Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.

Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.

Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільші: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]

Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.

Історія

[ред. | ред. код]
Область у період 1997—1999 років

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Адміністративна карта області
№ Район, міська адміністрація Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Населення,
осіб (2021) 		Центр АО НП
1 Айиртауський район 9603,82 75863 58324 44129 33568 Саумалколь 14 76
2 Акжарський район 8043,17 37942 27176 18975 13744 Талшик 12 24
3 Аккайинський район 4707,08 40222 31705 22941 18550 Смирново 12 32
4 Єсільський район 5141,44 48735 38236 28552 21923 Явленка 16 53
5 Жамбильський район 7465,20 48374 36989 25378 18608 Прісновка 13 48
9 імені Габіта Мусрепова район 11086,78 70456 54629 45538 36517 Новоішимське 17 62
7 Кизилжарський район 6149,90 55364 50285 44454 46369 Бесколь 19 69
6 Магжана Жумабаєва район 7806,98 64634 49679 36924 27687 Булаєво 18 63
8 Мамлютський район 4100,01 35158 29110 21369 17843 Мамлютка 12 38
10 Тайиншинський район 11434,04 89096 67001 50757 41269 Тайинша 19 82
11 Тимірязєвський район 4511,67 24646 20081 13978 10206 Тимірязєво 16 22
12 Уаліхановський район 12927,09 39080 25920 17991 13533 Кішкенеколь 11 27
13 Шал-акина район 4841,07 42431 32375 23095 18333 Сергієвка 11 42
1 Петропавловська м.а. 224,91 242304 204497 202454 222636 Петропавловськ - 1

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Населення,
осіб (2021)
1 Петропавловськ 241360 203523 201446 222636
2 Тайинша 16083 13233 12418 13113
3 Бесколь 7274 7495 8805 12838
4 Новоішимське 12140 10152 11284 11964
5 Саумалколь 18134 12893 10796 11898

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 540786 осіб (2021; 596535 у 2009, 726007 у 1999, 914305 у 1989).

Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[4]:

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):

населення росіяни казахи українці німці поляки татари
Айиртауський район 39 621 46,6 39,2 4,2 4,0 0,8 1,7
Акжарський район 17 431 13,9 78,1 2,9 1,4 0,3 1,2
Аккайинський район 20 847 43,6 33,4 8,5 7,6 1,5 1,9
Єсільський район 25 367 51,7 40,9 2,0 2,8 0,5 0,5
Жамбильський район 22 210 39,6 46,9 6,8 3,5 0,1 1,1
імені Габіта Мусрепова район 43 183 42,4 33,2 10,9 5,0 0,6 1,6
Кизилжарський район 44 676 59,4 29,3 2,5 3,2 0,4 1,6
Магжана Жумабаєва район 32 313 57,0 28,7 4,5 4,9 0,5 1,3
Мамлютський район 19 488 57,0 26,2 2,4 3,6 0,2 6,6
Тайиншинський район 46 327 23,9 27,4 11,6 9,7 21,8 0,6
Тімірязєвський район 12 499 44,2 37,6 5,8 2,5 0,5 1,9
Уаліхановський район 17 145 5,4 89,6 1,7 1,0 0,0 1,2
Шал-акина район 20 179 42,6 45,9 4,5 3,8 0,1 0,8
Петропавловська м.а. 210 473 63,1 26,5 2,1 1,8 0,4 3,2
Зміна чисельності населення[5]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 682 148 ▼674 497 ▼665 936 ▼663 126 ▼660 950 ▼653 921
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▼597 530 ▼592 746 ▼589 308 ▼583 598 ▼579 636

Господарство

[ред. | ред. код]

Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.

Транспорт

[ред. | ред. код]

545 км залізничних колій області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы». Ще 186,96 км — дистанція Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[6] Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км. 1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[7] Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. ↑ Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях, містах і районах, за статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на початок 2010 року. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2019.
  3. ↑ Водні ресурси Північноказахстанської області[недоступне посилання з липня 2019] (казах.), (рос.)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 27 лютого 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
  6. ↑ Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Железная дорога[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  7. ↑ Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Информация по автодорогам[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  8. ↑ Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Воздушный транспорт[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Північноказахстанська область


Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Північноказахстанська_область&oldid=43824597