Підвисоцька Ольга Спиридонівна

Підвисоцька Ольга
Стрілець  Хорунжий
Ольга Підвисоцька
Загальна інформація
Народження	19 травня 1899(1899-05-19) м. Чортків, нині Тернопільська область
Смерть	невідомо невідоме
Військова служба
Роки служби	від 1915
Приналежність	Австро-Угорщина→ ЗУНР
Вид ЗС	УСС  УГА

Ольга Спиридонівна Підвисоцька (19 травня 1899, м. Чортків — ?) — українська військова та громадська діячка, учасниця національно-визвольних змагань.

Життєпис

Навчалася у вчительській семінарії у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Під час 1-ї світової війни домоглася зарахування на службу в Легіон УСС і стала наймолодшою його воячкою, влітку 1917 перебувала у Коші УСС. Восени того ж року вимушено залишила військову службу, вчителювала у с. Пасічна (нині Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.).

У листопаді 1918 вступила до УГА, служила у штабі 2-го куреня 5-ї Самбірської бригади, мала військове звання хорунжого. Відзначилася 15 травня 1919 у бою з поляками поблизу с. Гошани (нині Градівка Львівського р-ну Львівської обл.), коли після поранення командира сотні взяла на себе командування нею, брала участь у Чортківській офензиві . Сотник Осип Станімір у книжці "Моя участь у визвольних змаганнях" згадував:

Надсунула свіжа польська розстрільна і нас здержала. Прийшло до розпучливого бою впрост рукопашного. Коменданта 5-ї сотні поручика Каравана та його четового Кліша ранено, а команду сотні перебрала хорунжа Підвисоцька. Мимо поважних втрат ми таки здержали ворожий наступ і почали вкопуватись.

У липні 1919 у складі УГА перейшла у Наддніпрянську Україну. Перебувала у м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницької обл.) і Вінниці. Після поразки національно-визвольних змагань залишилася з сім’єю у Радянській Україні. Проживала у Києві, м. Біла Церква (нині Київської обл.), від 1924 — у Харкові, учителювала. У серпні 1937 вийшла на пенсію за інвалідністю через важку хворобу. 4 листопада того ж року заарештована (її чоловіка М. Балицького розстріляли за 2 дні до того), трьох її неповнолітніх дітей відправлено у спецінтернат. Відповідно до постанови Особливої наради при НКВС СРСР від 29 травня 1938 як «соціально небезпечний елемент» і «дружина зрадника батьківщини» відправлена на спецпоселення на 5 р. у Казахстан. Подальша доля невідома. Реабілітована 1989 .

Література

• Весна Х. Підвисоцька Ольга // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 72. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Балицька (Підвисоцька) Ольга Спиридонівна // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 286. — ISBN 978-966-457-338-9.

Посилання

• ЕСУ. Підвисоцька Ольга Спиридонівна
• Героїні-жінки України