Перейти до вмісту

Підводні човни проєкту 949А «Антей»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Підводні човни проєкту 949A «Антей»
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1986—1996 рр (11 човнів)
Виведений зі складу флоту з 2000 р
Проєкт
Тип ПЧ Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Головний конструктор Баранов І. Л.
Класифікація НАТО Oscar-II
Вартість 226 млн рублів СРСР у цінах 1980 року (400 млн $)
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 32 вузлів (60 км/год)
Робоча глибина занурення 500—520 м
Гранична глибина занурення 600 м
Автономність плавання 120 діб
Екіпаж 130 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 154 м
Ширина корпусу найб. 18,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 9,2 м
Водотоннажність надводна 14700 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2 ТА калібру 650-мм (8-12 торпед) і 4 ТА калібру 533-мм (16 торпед)
Ракетне озброєння 24 ракети крилаті ЗМ-45 в 12 контейнерах ПУ ПКР комплексу П-700 «Граніт»

Підводні човни проєкту 949A «Антей» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАРК) здатних нести крилаті ракети класу «корабель-земля». Проєкт є модифікацією проєкту 949 «Граніт». Побудовано і передано флоту 11 човни цього проєкту. Планувалося побудувати 18 човнів. Човни проєкту 949А «Антей» призначалися для знищення авіаносних з'єднань і були продовженням відповіді СРСР на прийняття на озброєння у США атомних авіаносців класу Німіц.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Корпус

[ред. | ред. код]

Двокорпусні, відстань між легким і міцним корпусами становить 3,5 м, що дає значний запас плавучості (30 %) і додатковий захист від підводних вибухів. Міцний корпус розділений на десять відсіків. Човни проєкту здатні лягати на ґрунт. Через специфічну форму корпусу ці човни на флоті називали «батонами».

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

[ред. | ред. код]

Система прийняття, обробка інформації з супутників і видача цілевказівки для використовування ракетного озброєння, встановлена на човнах проєкту, проєктувалося в київському НВО “Квант”.

Озброєння

[ред. | ред. код]

24 ракети 3М-45 комплексу П-700 «Граніт» є головним озброєнням човнів. Контейнери з двома ракетами розташовані в два ряди у середній частині човна з обох сторін поза міцним корпусом під кутом 40-45°, котрі закриваються кришками-обтічниками.

Торпедне озброєння представлене 2-ма 650-мм і 4-ма 533-мм торпедними апаратами. В боєкомплект входять 8-12 ракето-торпед,

Ремонти і модернізації

[ред. | ред. код]

Розроблений ЦКБ «Рубін» проєкт модернізації з метою заміни ракетного комплексу П-700 «Граніт» на більш сучасний П-800 «Онікс».

Оцінка проєкту

[ред. | ред. код]

Човни проєкту є найчисленнішим класом кораблів, котрі мають на озброєнні ракети «Граніт» і вони є лідерами за кількістю пускових установок на одному носії. Сьогодні човни проєкту 949А, разом з бомбардувальниками ТУ22М3 авіації ВМФ Росії є головним засобом протидії ударним авіаносним групам ВМС США.

Представники

[ред. | ред. код]
Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з флоту
618
618
619
ТОФ, в ремонті
636
з 2020 року у резерві
637
ТОФ, в резерві
638
ТОФ, в резерві
649
ТОФ
650
ПФ
651
у строю
662
12 серпня 2000 загинув
663
ТОФ, в ремонті
664
грудень 2021 (планується)
на заводських випробуваннях
К-135 «Волгоград»
676
1998 році знятий з виробництва, законсервований
розібраний на метал; частково використаний для будівництва інших АПЧ

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]