Піскунов Михайло Федорович
| Піскунов Михайло Федорович | |
|---|---|
| Народження | 1867  |
| Смерть | 1917 |
| Країна |  Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1901) і Одеське художнє училище |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Харків,Феодосія |
| Архітектурний стиль | модерн і неокласицизм |
| Найважливіші споруди | Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України", Харківська державна академія дизайну та мистецтв і Дача Мілос |
| Заклад | Харківське державне художнє училище |
 Піскунов Михайло Федорович у Вікісховищі | |
Піскунов Михайло Федорович (1867 Херсон — 1917 Харків, Російська імперія)[1] — український архітектор, модерніст.
Михайло Федорович Піскунов народився у 1867 у Херсоні[1] у родині священника. Навчався у духовній семінарії, а потім у Одеському художньому училищі.
Здобув вищу освіту та звання художника-архітектора у Петербурзькій академії мистецтв з 1892 по 1901 рр. З 1894 по 1898 рр. проходив літню архітектурну практику у Олексія Бекетова[2]. Навчався спочатку в Академії мистецтв, а потім у Вищому художньому училищі при Академії. Завершив академію створивши дипломний проєкт «Міської думи в столиці»[2].
У 1902 році приїздить до Харкова, де живе у будинку 35 по вулиці Конторській.
Автор багатьох будівель у Харкові, збудованих за його проєктами та у співавторстві з архітекторами Лінецьким О. В., Жуковим К.М.[3] з 1903 по 1914 рр. Крім того, керував будівництвом Північного банку та жіночих медичних курсів (проєкт — архітектори Мунц О. Р., Шпігель А. К.), та Харківської хоральної синагоги (проєкт — архітектор Гервіц Я. Г., Фельдман В. А.).
Помер у 1917 році у Харкові[1].
1903 р. — перебудова будинку Торгівельного банку (архітектор Бекетов О. М., 1899 р.)[4], майдан Конституції, 26.
1908—1910 р. — будинок Північного банку та жіночих медичних курсів (проєкт — архітектори Мунц О. Р., Шпігель А. К.), вул. Сумська, 1.
1912—? — розпочав будівництво Нового пасажу у співавторстві з архітектором Лінецьким О. В., який завершив будівництво у 1925 р., майдан Конституції, 9
1913 р. — Харківське художнє училище. У співавторстві з Жуковим К. М., який спроєктував фасад[3], вул. Мистецтв, 8.
1908 р. — Особняк купця М. П. Соколова (нині — Центр дитячої та юнацької творчості), вул. Благовіщенська, 15[5].
1911 р. — Прибутковий будинок купця Компанщика (нині — Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка)[6], вул. Григорія Сковороди, 80.
1912 р. — Прибутковий будинок, вул. Григорія Сковороди, 92 А.
1912 р. — Особняк купця Жмудського, вул. Григорія Сковороди, 57.
1913 рр. — Прибутковий будинок, вул. Григорія Сковороди, 92.
1913 р. — Прибутковий будинок Гаранського, вул. Мироносицька, 47.
1913 р. — Прибутковий будинок, вул. Мистецтв, 14.
1914 р. — Прибутковий будинок А. П. Анісімової, вул. Майка Йогансена, 21.
-
вул. Благовіщенська, 15 (1908) -
вул. Григорія Сковороди, 80 (1911) -
вул. Григорія Сковороди, 57 (1912) -
вул. Григорія Сковороди, 92 (1913) -
вул. Майка Йогансена, 21 (1914)
.jpg)
1914 р. — Харківська хоральна синагога (проєкт — архітектор Гервіц Я. Г., Фельдман В. А.), вул. Григорія Сковороди, 12.
У Феодосії у 1911 році за його проєктом побудована дача «Мілос».
- ↑ а б в Черкасская, Н. Зодчий Михаил Пискунов // Слобода. — 1996. — 11 дек. : фот
- ↑ а б ngeorgij (22 мар, 2015). Архитектор М.Ф.Пискунов. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ а б И.р, Акмен; П.а, Дзюбенко; Е.н, Леонидова (2015). Стилистические особенности украинского модерна: диспуты и реалии архитектурного просвещения. Известия вузов. Инвестиции. Строительство. Недвижимость. № 3 (14). ISSN 2227-2917. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Здание Торгового банка в Харькове. zabytki.in.ua. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Особняк на Благовещенской 15 Харькова. zabytki.in.ua. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Korzh, Mykola; Dynnik, Oleksey (2017). The forerunner, the primary sources and the basis for the creation of the Medical-mechanical Institute in Kharkiv and the emergence of an orthopedic school (to the 110th anniversary of the Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology). ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS (амер.). Т. 0, № 3. с. 5—17. doi:10.15674/0030-5987201735-17. ISSN 2518-1882. Процитовано 27 вересня 2019.
