Піщанкові (риби)
| Піщанкові | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||||||||
|
Ammodytes | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Піщанкові, піскориєві (Ammodytidae) — родина риб ряду окунеподібних. Невеликі риби з подовженим низьким тілом, конічною підгостреною головою, довгими спинним і анальним плавниками, виїмчастим хвостовим плавником, низько сидячими невеликими грудними плавниками. Тіло у них покрите дрібною циклоїдною лускою або голе (у голих піщанок роду Gymnammodytes). У декількох родів на боках є косі поперечні складки (роди Ammodytes, Hyperoplus, Gymnammodytes). У одного роду піщанкових — Емболіхта (Embolichthys) є маленькі черевні плавники, у інших п'яти родів черевних плавників немає. Всього налічують 7 родів і понад 20 видів піщанок.
Усі піщанки живуть зграями у берегів, на глибині від 5 до 40, рідше до 120 м, миттєво зариваються в пісок при щонайменшій небезпеці і якщо їх застане на мілководді відплив. Звичайне забарвлення спини темне, синьо-зелене, боків і черева — сріблясте; тільки у далекосхідної короткоперої піщанки (Hypoptychus dybowskii) і китайських блікерій (Bleekeria) забарвлення коричнево-жовте. Розміри особин у більшості видів до 12-20 см, тільки у короткоперої піщанки до 10 см, а у великих піщанок (Hyperoplus) до 30-36 см.
Основу їжі піщанок складають планктонні рачки, а також личинки баланусів. Ікринки у піщанок донні, слабо еліпсоїдні, прилипаючі до піщинок. Личинки пелагічні, складають планктон. Піщанки служать улюбленою їжею для придонних тріскових риб — тріски, пікші та ін.; великі піщанки, у свою чергу, живляться малими.
Цікаве поширення піщанок. Рід Звичайні піщанки (Ammodytes) поширений в північних водах Атлантичного і Тихого океанів, а також в морях Північного Льодовитого океану. У Атлантичному океані два види живуть біля берегів Північної Америки (A. dubius, A. americanus), два — біля берегів Західної Європи (північна піщанка — A. marinus, і балтійська піщанка — A. tobianus). У північних морях Тихого океану від Берингової протоки до Кореї і до Каліфорнії, а також в морях Північного Льодовитого океану поширені тихоокеанські піщанки (A. hexapterus hexapterus — на заході і на півночі, A. hexapterus personatus — на сході). Тільки у північно-східних водах Атлантичного океану живуть Великі піщанки (Hyperoplus, 2 види), і тільки в західних водах Тихого океану живуть короткопера піщанка (Hypoptychus dybowskii, в Японському і Охотскому морях), емболіхт (Embolichthys mitsukurii, біля берегів Китаю і Японії), блікерії (Bleekeria, 2 види — у Бонінских островів і Гонконгу). Нарешті, голі піщанки (Gymnammodytes) живуть біля берегів Західної Європи (G. semisquamatus), в Середземному і Чорному морях (G. cicerellus) і біля берегів Південної Африки (G. capensis).
Ще нещодавно основне промислове значення піщанок полягало у використанні їх як чудової наживки при ярусному (крючковом) лові тріскових риб. Але з розвитком тралового промислу тріскових риб, що не потребує наживки, а також з розвитком використання дрібних риб в їжу і для переробки на кормове борошно піщанки, як масові риби, набули самостійного промислового значення. Піщанок ловлять у великих кількостях біля берегів Західної Європи і біля берегів Кореї і Японії.
- Рід Ammodytes (Linnaeus, 1758)[1]
- Ammodytes americanus (DeKay, 1842)[2]
- Ammodytes dubius (Reinhardt, 1837)[3]
- Ammodytes hexapterus (Pallas, 1814)[4]
- Ammodytes marinus (Raitt, 1934)[5]
- Ammodytes personatus (Girard, 1856)[6]
- Ammodytes tobianus (Linnaeus, 1758)[7]
- Рід Ammodytoides (Duncker & Mohr, 1939)[8]
- Ammodytoides gilli (Bean, 1895)[9]
- Ammodytoides idai (Randall & Earle, 2008)[10]
- Ammodytoides kimurai (Ida i Randall, 1993)[11]
- Ammodytoides leptus (Collette i Randall, 2000)[12]
- Ammodytoides praematura (Randall & Earle, 2008)[10]
- Ammodytoides pylei (Randall, Ida i Earle, 1994)[13]
- Ammodytoides renniei (Smith, 1957)[14]
- Ammodytoides vagus (McCulloch i Waite, 1916)[15]
- Ammodytoides xanthops (Randall & Heemstra, 2008)
- Рід Bleekeria (Günther, 1862)[16]
- Bleekeria kallolepis (Günther, 1862)[17]
- Bleekeria mitsukurii (Jordan i Evermann, 1902)[18]
- Bleekeria viridianguilla (Fowler, 1931)[19]
- Рід Gymnammodytes (Duncker & Mohr, 1935)[20]
- Gymnammodytes capensis (Barnard, 1927)[21]
- Gymnammodytes cicerelus (Rafinesque, 1810)[22]
- Gymnammodytes semisquamatus (Jourdain, 1879)[23]
- Рід Hyperoplus (Günther, 1862)[16]
- Hyperoplus immaculatus (Corbin, 1950)[24]
- Hyperoplus lanceolatus (Le Sauvage, 1824)[25]
- Рід Lepidammodytes (Ida, Sirimontaporn & Monkolprasit, 1994)[26]
- Lepidammodytes macrophthalmus(Ida, Sirimontaporn i Monkolprasit, 1994)
- Рід Protammodytes (Ida, Sirimontaporn & Monkolprasit, 1994)[26]
- ↑ Linnaeus, C. 1758. Systema Naturae, Ed. X. (Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata.) Holmiae. Systema Nat. ed. 10 i-ii + 1-824.
- ↑ DeKay, J. E., 1842. Zoology of New-York, or the New-York fauna; comprising detailed descriptions of all the animals hitherto observed within the state of New-York, with brief notices of those occasionally found near its borders, and accompanied by appropriate illustrations. Part IV. Fishes. W. & A. White & J. Visscher, Albany. (part of: Natural History of New York). Zool. Nova York: i-xv + 1-415, Pls. 1-79.
- ↑ Reinhardt, J. C. H., 1837. Ichthyologiske bidrag til den Grönlandske fauna (Ichthyological contributions to the fauna of Greenland). Indledning, indeholdende tillaeg og forandringer i den fabriciske fortegnelse paa Grönlandske hvirveldyr. Kgl. Danske Vidensk. Selsk. Natur. Math. Afhandl. v. 7: 83-196, Pls. 1-8.
- ↑ Pallas, P. S., 1814. Zoographia Rosso-Asiatica, sistens omnium animalium in extenso Imperio Rossico et adjacentibus maribus observatorum recensionem, domicilia, mores et descriptiones anatomen atque icones plurimorum. 3 vols. (1811—1814). Petropoli. Zool. Rosso-Asiatica v. 3: i-vii + 1-428 + index (I-CXXV), Pls. 1, 13, 14, 15, 20 and 21.
- ↑ Raitt, D. S., 1934. A preliminary account of the sandeels of Scottish waters. J. Conseil v. 9: 365—372.
- ↑ Girard, C. F., 1856. Contributions to the ichthyology of the western coast of the United States, from specimens in the museum of the Smithsonian Institution. Proc. Acad. Nat. Sci. Phila. v. 8: 131—137.
- ↑ Linnaeus, C., 1758. Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata. — pp. (1-4), 1-824. Holmiæ. (Salvius). http://gdz.sub.uni-goettingen.de/dms/load/img/?IDDOC=265100%7Ctítol=Göttinger[недоступне посилання з липня 2019] Digitalisierungszentrum: Seitenansicht|consulta=26 de juliol de 2012
- ↑ Duncker, G. & Mohr, E. 1939. Revision der Ammodytidae. Mitt. Zool. Mus. Berlín 8-31.
- ↑ Bean, T. H., 1895. Description of a new species of fish, Bleekeria gilli. Proc. U. S. Natl. Mus. v. 17 (núm. 1028): 629—630.
- ↑ а б Randall, J.E., J.L. Earle, 2008. Two new Indo-Pacific sand lances of the genus Ammodytoides (Perciformes: Ammodytidae). Pacific Science 62(4):603-612.
- ↑ Ida, H. & J. E. Randall, 1993. Ammodytoides kimurai, a new species of sand lance (Ammodytidae) from the Ogasawara Islands. Jpn. J. Ichthyol. v. 40 (núm. 2): 147—151.
- ↑ Collette, B. B. & J. E. Randall, 2000. Ammodytoides leptus, a new species of sand lance (Teleostei: Ammodytidae) from Pitcairn Island. Proc. Biol. Soc. Wash. v. 113 (núm. 2): 397—400.
- ↑ Randall, J. E., H. Ida & J. L. Earle, 1994. Ammodytoides pylei, a new species of sand lance (Ammodytidae) from the Hawaiian Islands. Pac. Sci. v. 48 (núm. 1): 80-89.
- ↑ Smith, J. L. B., 1957. Four interesting new fishes from South Africa. S. Afr. J. Sci. v. 53 (núm. 8): 219—222.
- ↑ McCulloch, A. R. & E. R. Waite, 1916. Additions to the fish-fauna of Lord Howe Island. Núm. 5. Trans. R. Soc. S. Aust. v. 40: 437—451, Pls. 40-43.
- ↑ а б Günther, A. 1862. Catalogue of the fishes in the British Museum. Catalogue of the Acanthopterygii, Pharyngognathi and Anacanthini in the collection of the British Muesum. Cat. Fishes i-xxi + 1-534.
- ↑ Günther, A., 1862. Catalogue of the fishes in the British Museum. Catalogue of the Acanthopterygii, Pharyngognathi and Anacanthini in the collection of the British Museum. Catalogue of the fishes in the British Museum. v. 4: i-xxi + 1-534.
- ↑ Jordan, D. S. & Evermann, B. W., 1902. Notes on a collection of fishes from the island of Formosa. Proceedings of the United States National Museum v. 25 (núm. 1289): 315—368.
- ↑ Fowler, H. W., 1931. Studies of Hong Kong fishes--Núm. 2. Hong Kong Naturalist v. 2 (núm. 4): 287—317.
- ↑ Duncker, G. & Mohr, E. 1935. Die nordeuropäischen Ammodytes-Arten des Hamburger Zoologischen Museums. Zool. Anz. 216—220.
- ↑ Barnard, K. H., 1927. Diagnoses of new genera and species of South African marine fishes. Annals and Magazine of Natural History (Series 9) v. 20 (núm. 115): 66-79.
- ↑ Rafinesque, C. S., 1810. Caratteri di alcuni nuovi generi e nuove specie di animali e piante della sicilia, con varie osservazioni sopra i medisimi. (Part 1 involves fishes, pp. (i-iv) 3-69 (70 blank), Part 2 with slightly different title, pp. ia-iva + 71-105 (106 blank)). Caratteri. Pls. 1-20.
- ↑ Jourdain, S., 1879. Sur les ammodytes des côtes de la Manche. Rev. Sci. Nat. v. 8 (Ser. 2, v. 1): 203—210, Pl. 2.
- ↑ Corbin, P. G., 1950. Ammodytes immaculatus, a new species of sand-eel found in European seas. Nature (Londres) v. 166 (núm. 4221): 525—526.
- ↑ Le Sauvage, E., 1824. Note sur une espèce nouvelle de genre Ammodyte. Bulletin de la Société philomatique, Paris 1824: 140—141.
- ↑ а б Ida, H., Sirimontaporn, P. & S. Monkolprasit 1994. Comparative morphology of the fishes of the family Ammodytidae, with a description of two new genera and two new species. Zool. Studies 251—277.
- ↑ Ida, H., Sirimontaporn, P. & Monkolprasit, S., 1994. Comparative morphology of the fishes of the family Ammodytidae, with a description of two new genera and two new species. Zoological Studies v. 33 (núm. 4): 251—277.
- ↑ Robins, C. R. & Böhlke, J. E., 1970. The first Atlantic species of the ammodytid fish genus Embolichthys. Notulae Naturae (Filadèlfia) Núm. 430: 1-11.
- ↑ Animal Diversity Web
- ↑ Discover Life
- ↑ BioLib
- ↑ UNEP-WCMC Species Database[недоступне посилання]
- ↑ World Register of Marine Species
- ↑ The Taxonomicon
- ↑ ZipCodeZoo.com
- ↑ Catalogue of Life[недоступне посилання]
- ↑ ITIS
- Bean, T.H., 1895, Description of a new species of fish, Bleekeria gilli. Proc. U.S. Nat. Mus., 17:629-630.
- Collette, B. B. i Robertson, D. R., 2001, Redescription of Ammodytoides gilli, the tropical eastern Pacific sand lance (Perciformes: Ammodytidae). Revista de Biología Tropical, 49 (Supplement 1):111-115.
- Helfman, G., B. Collette i D. Facey: The diversity of fishes. Blackwell Science, Malden, Massachusetts, Estats Units, 1997.
- Moyle, P. i J. Cech.: Fishes: An Introduction to Ichthyology, 4a. edició, Upper Saddle River, Nova Jersey, Estats Units: Prentice-Hall. Any 2000.
- Nelson, J.: Fishes of the World, 3a. edició. Nova York, Estats Units: John Wiley and Sons. Any 1994.
- Wheeler, A.: The World Encyclopedia of Fishes, 2a. edició, Londres: Macdonald. Any 1985.