Перейти до вмісту

Пі Стрільця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
π Стрільця

Розташування π Стрільця (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Стрілець
Пряме піднесення 19г 09х 45.83293с[1]
Схилення –21° 01′ 25.0103″[1]
Видима зоряна величина (V) +2.89[2]
Характеристики
Спектральний клас F2 II[2]
Показник кольору (B−V) +0.35[3]
Показник кольору (U−B) +0.22[3]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) –9.8[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: –1.36[1] мас/р
Схил.: –36.45[1] мас/р
Паралакс (π) 6.2410 ± 0.2868 мас[5]
Відстань 520 ± 20 св. р.
(160 ± 7 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−3.08[6]
Фізичні характеристики
Маса 5.9 ± 0.3[2] M
Ефективна температура 6,590 ± 50[2] K
Обертальна швидкість (v sin i) 30[7] км/с
Інші позначення
Albaldah, π Sgr, 41 Sgr, BD−21° 5275, CCDM J19098-2101AB, FK5 720, GC 26386, HD 178524, HIP 94141, HR 7264, SAO 187756, WDS J19098-2101AB.[8]
Посилання
SIMBADдані для pi+Sgr

Пі Стрільця (π Стрільця, скорочено Пі Sgr, π Sgr) — потрійна зоряна система в зодіакальному сузір'ї Стрільця. Він має видиму зорову величину +2,89, досить яскравий, щоб його було легко побачити неозброєним оком. Згідно з вимірюваннями паралакса, це приблизно 510 світлових років (160 парсеків) від Сонця.

Три компоненти позначаються Pi Sagittarii A (офіційна назва Albaldah [ælˈbɔːldə], від традиційної назви всієї системи), [9] B і C.

Номенклатура

[ред. | ред. код]

π Стрільця (лат. Pi Sagittarii) — це позначення системи Байєра. Позначення трьох складових як Pi Sagittarii A, B і C походять від конвенції, яка використовується Вашингтонським каталогом множинності (WMC) для множинних зоряних систем і прийнята Міжнародним астрономічним союзом (IAU)[10].

Властивості

[ред. | ред. код]

Спектр основної системи, Пі Стрільця A, відповідає зоряній класифікації F2 II. Клас світності «II» призначений для яскравої гігантської зірки, яка вичерпала водень у своєму ядрі та пішла шляхом еволюції від головної послідовності зірок, як-от Сонце. Оскільки його маса майже в шість разів перевищує масу Сонця, він досяг цієї стадії лише за 67 мільйонів років. Зовнішня оболонка випромінює енергію з ефективною температурою близько 6590 K, надаючи їй жовто-білий відтінок зірки F-типу.

Пі Стрільця A має двох сусідніх супутників. Відстань між першим становить 0,1 кутової секунди або принаймні 13 астрономічних одиниць. Другий знаходиться на відстані 0,4 кутової секунди, що становить 40 астрономічних одиниць або більше. Про орбіти цих зірок нічого не відомо.

Знаходячись на 1,43 градуса на північ від екліптики, Пі Стрільця може бути закрита Місяцем і, дуже рідко, планетами. Наступне закриття планети буде Венерою 17 лютого 2035 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600
  2. а б в г Lyubimkov, Leonid S. та ін. (February 2010), Accurate fundamental parameters for A-, F- and G-type Supergiants in the solar neighbourhood, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 402 (2): 1369—1379, arXiv:0911.1335, Bibcode:2010MNRAS.402.1369L, doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15979.x, S2CID 119096173{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. а б Nicolet, B. (1978), Photoelectric photometric Catalogue of homogeneous measurements in the UBV System, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 34: 1—49, Bibcode:1978A&AS...34....1N
  4. Wilson, R. E. (1953), General Catalogue of Stellar Radial Velocities, Carnegie Institute Washington D.C. Publication, Carnegie Institute of Washington, D.C., Bibcode:1953GCRV..C......0W
  5. Шаблон:Cite Gaia EDR3
  6. Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
  7. Bernacca, P. L.; Perinotto, M. (1970), A Catalogue of Stellar Rotational Velocities, Contributi Osservatorio Astronomico di Padova in Asiago, 239 (1): 1, Bibcode:1970CoAsi.239....1B
  8. CCDM J19098-2101AB -- Double or multiple star, SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, процитовано 15 січня 2012
  9. Naming Stars. IAU.org. Процитовано 16 грудня 2017.
  10. Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A.; Heber, U. (2010). On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets. arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR].