Равицький Ігор Миколайович
| Равицький Ігор Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 4 листопада 1946 Дрогобич, Львівська область, УРСР | |||
| Помер | 29 жовтня 2017 (70 років) Одеса, Україна | |||
| Поховання | Другий християнський цвинтар  | |||
| Громадянство |  СРСР→ Україна | |||
| Діяльність | театральний режисер | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Заклад | Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька | |||
| Дружина | Ольга Равицька | |||
| Діти | Роман Антон | |||
| IMDb | ID 4230005 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
І́гор Микола́йович Рави́цький (4 листопада 1946, Дрогобич, УРСР — 29 жовтня 2017[1], Одеса, Україна) — український театральний режисер. Заслужений артист УРСР (1981). Народний артист України (2000).
Ігор Миколайович Равицький народився 4 листопада 1946 року в Дрогобичі. Син режисера Миколи Петровича Равицького. Мати — театральна актриса Аліса Равицька.
1969 року закінчив Київський театральний інститут, де навчався в Івана Чабаненка та Михайла Верхацького.
У 1969—1988 роках працював у Сумському українському музично-драматичному театрі.
Від 1988 року — художній керівник Одеського українського музично-драматичного театру імені Василя Василька.
Зіграв ряд ролей в кіно і серіалах[2].
1981 року надано звання «Заслужений артист УРСР». За вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, високий професіоналізм 27 листопада 2000 року Ігорю Равицькому Указом Президента України надано звання Народний артист України.
Помер в Одесі, 29 жовтня 2017 року.
- Перша дружина померла.
- Нинішня дружина Ольга Василівна Равицька — народна артистка України.
- Старший син Роман (від першого шлюбу) — актор київського Молодого театру.
- Молодший син Антон — ведучий ранкового шоу Ранок у великому місті на ICTV
- «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1972).
- «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука (1974).
- «Солдатська вдова» М. Анкілова (1985).
- «Сини Адама» Василя Василька за Ольгою Кобилянською (1993).
- «Втомлені сонцем» Р. Ібрагімбекова та Микити Михалкова (1995).
- «Чорна смерть в очах твоїх» (1996) за повістю Ю. Крашевського «Хата за селом».
- «Місто мого дитинства» за п'єсою «Старі будинки» Георгія Голубенко, Леонід Сущенко, Валерія Хаїта (2014).
- ↑ Українське театральне мистецтво зазнало втрату… (29 жовтня 2017). Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
- ↑ Фільмографія на kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017. Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
- Равицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 498.
- Федченко Любовь «Посміхайтесь, панове…» // Вечерняя Одесса. — № 164 (8506) от 2 ноября.
- Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька: Равицький Ігор Миколайович
- Кіно-Театр. Ігор Равицький [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 4 листопада
- Народились 1946
- Померли 29 жовтня
- Померли 2017
- Поховані на Другому християнському кладовищі Одеси
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Заслужені артисти УРСР
- Народні артисти України
- Уродженці Дрогобича
- Українські театральні режисери
- Театральні режисери СРСР
- Режисери XX століття
- Режисери XXI століття
- Персоналії:Суми
- Режисери Одеського українського музично-драматичного театру