Перейти до вмісту

Радченко Степан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Радченко Степан Іванович
Народився7 лютого 1869(1869-02-07)
Конотоп, Чернігівська губернія, Російська імперія[1]
Помер24 серпня 1911(1911-08-24) (42 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Країна Російська імперія
Діяльністьреволюціонер
Alma materСанкт-Петербурзький державний технологічний інститут
ПартіяКПРС
БатькоІван Леонтійович Радченко
МатиІрина Федорівна Родіонова
Брати, сестриРадченко Іван Іванович
У шлюбі зЛюбов Миколаївна Баранська
ДітиЄвгенія та Людмила

Степан Іванович Радченко (7 лютого 1869(18690207), Конотоп — 24 серпня 1911, Санкт-Петербург) — український діяч російського революційного руху 1890 року, член групи Бруснєва.

Один з організаторів петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робітничого класу». Делегат I з'їзду РСДРП (1898), член першого ЦК РСДРП. Учасник організаційної наради щодо створення газети Іскра у Пскові. Один з перших соратників Володимира Ульянова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1869 року в Конотопі в родині дрібного лісопромисловця Івана Леонтійовича Радченка та малограмотної Ірини Федорівни Родіонової[2]. Після закінчення Київського реального училища приїхав у Петербург у 1887 році, де поступив до Петербурзького технологічного інституту. Здобув спеціальність «Інженер».

У 1893 році С.Радченко обвінчався з Любов'ю Миколаївною Баранською.

Восени 1893 року знайомиться в Петербурзі з Володимиром Ульяновим. Згодом саме від Степана Радченка революціонерка Надія Крупська вперше почує про Володимира Ульянова[3].

У березні 1898 року брав участь у I з'їзді РСДРП у Мінську, на якому був обраний членом ЦК. Піддавався арештам: у 1904 році був засланий до Вологди, звільнений в жовтні 1905 року.

З 1906 року від партійної роботи відійшов.

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Старший брат Іван Іванович Радченко, учасник трьох революцій.
  • Дружина — Любов Миколаївна Баранська (1869—1962).
  • Дві дочки від шлюбу з нею — Євгенія та Людмила, 1894 і 1895 років народження.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У Колпіно (місто у складі Калінінського району міста федерального значення Санкт-Петербурга) є вулиця Вулиця Братів Радченко.
  • У Конотопі на вулиці Генерала Тхора, 111 розташована пам'ятка історії — Будинок, в якому народилися та провели дитячі і юнацькі роки революційні діячі — брати Радченко С. І. та Радченко І. І. (початок ХХ століття).[4]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Вулиця Братів Радченків

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Радченко Степан Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Семейные истории
  3. Агенты «Фёклы» Радченко боролись за счастье не для себя
  4. Офіційний сайт Конотопської міської ради. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території міста Конотоп. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 липня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ленин В. И., Полное собрание соч., 5 изд. (см. Справочный том, ч. 2, с. 467)
  • Радченко Е. С., Один из первых соратников Ильича, «Вопросы истории КПСС», 1964, № 7.

Посилання

[ред. | ред. код]