Раймонд Аттевелд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Раймонд Аттевелд
Особисті дані
Народження 8 вересня 1966(1966-09-08)[1] (58 років)
  Амстердам, Нідерланди
Громадянство  Нідерланди
Позиція крайній захисник
Юнацькі клуби
1983–1985 Нідерланди «Гарлем»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1989 Нідерланди «Гарлем» 85 (6)
1989–1992 Англія «Евертон» 51 (1)
1992 → Англія «Вест Гем Юнайтед» 1 (0)
1992–1993 Англія «Бристоль Роверс» 14 (1)
1993–1994 Бельгія «Варегем» 14 (2)
1994–1995 Нідерланди «Рода» (Керкраде) 27 (9)
1995–1997 Нідерланди «Вітессе» 42 (3)
1997–1999 Нідерланди «Гронінген» 65 (10)
1999–2002 Нідерланди «АДО Ден Гаг» 27 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2005 Нідерланди «АДО Ден Гаг» (молодь)
2006–2007 Нідерланди «Рода» (Керкраде) (асист.)
2007–2008 Нідерланди «Рода» (Керкраде)
2009–2010 Нідерланди «АДО Ден Гаг»
2011 Кіпр АЕЛ (Лімасол)
2011–2012 Кіпр АЕЛ (Лімасол) (акад.)
2012–2013 Вірменія «Бананц» (Єреван) (акад.)
2013–2016 Казахстан «Кайрат» (Алмати) (акад.)
2016–2019 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів) (акад.)
2019–2020 Ізраїль «Бейтар Тель-Авів Бат-Ям»
2020–2021 Ізраїль «Маккабі» (Нетанья)
2021–2022 Ізраїль «Хапоель» (Рішон-ле-Ціон)
2022–2023 Україна «Зоря» (Луганськ) (асист.)
2023 Україна «Шахтар» (Донецьк) (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 3 липня 2022.

Раймонд Аттевелд (нід. Raymond Atteveld, нар. 8 вересня 1966, Амстердам) — нідерландський футболіст, який грав на позиції нападника, крайнього захисника або півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Розпочав грати на батьківщині за «Гарлем», за який 17 серпня 1985 року в гостьовому матчі проти ПСВ дебютував в Ередивізі і загалом за чотири роки провів 85 у чемпіонаті і забив 6 голів.

1989 року переїхав до Англії, щоб приєднатися до «Евертона»[2]. Він дебютував за «ірисок» 2 грудня 1989 року в домашній грі проти «Ковентрі Сіті» (2:0). За свою кар'єру в «Евертоні» він провів 51 матч у чемпіонаті, з них 41 — вийшовши у старті, але забив лише один гол. Аттевелд також став першим нідерландцем, який грав за «Евертон».

1992 року Раймонд приєднався до «Вест Гем Юнайтед» на правах оренди, ставши і цій команді першим нідерландським легіонером, але зіграв у чемпіонаті лише одну гру — 22 лютого 1992 року проти «Шеффілд Венсдей» (1:2). Також він двічі зіграв за клуб у Кубку Англії, в іграх п'ятого раунду проти «Сандерленда» 15 і 26 лютого.

У сезоні 1992/93 Аттевелд грав за нижчоліговий англійський «Бристоль Роверс», після чого відправився до Бельгії і один сезон грав за місцевий «Варегем».

1994 року Раймонд повернувся на батьківщину і став гравцем «Роди». Забивши там за сезон 9 голів у 27 іграх чемпіонату, футболіст зацікавив представників «Вітессе»[3], куди і перейшов влітку 1995 року.

Надалі виступав на батьківщині за «Гронінген»[4] та «АДО Ден Гаг», де і завершив ігрову кар'єру 2002 року.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]
Раймонд Аттевелд під час роботи з «Родою». 2008 рік.

Після ігрової кар'єри амстердамець зосередився на кар'єрі тренера. Спочатку він працював на молодіжному рівні у своєму останньому клубі, «АДО Ден Гаг», а з 2005 року працював асистентом головного тренера у «Роді». На початку 2007 року Аттевелд отримав посаду головного тренера після уходу Губа Стевенса. Раймонд вивів команду до фіналу кубка 2007/08, де команда поступилася 0:2 роттердамському «Феєнорду». Тим не менш вже на початку наступного сезону, 7 жовтня 2008 року Аттевелд був звільнений через низькі результати[5].

17 квітня 2009 року Аттевелд змінив Андре Ветцеля на посаді нового головного тренера «АДО Ден Гага» і зумів зберегти команду у вищому дивізіоні. 30 березня 2010 року його було звільнено.

У лютому 2011 року Аттевелд переїхав за кордон, щоб очолити кіпрську команду АЕЛ (Лімасол). В основному грав з молоддю через невиплату зарплати основним гравцям першої команди. Ця робота призвела до того, що незабаром Аттевелд обійняв роль директора Академії. Як директор академії нідерландець запровадив успішний стиль гри в усьому клубі. Результатом такого підходу стало збільшення гравців збірної на 300 %.

З літа 2012 року Аттевелд працював у Вірменії старшим консультантом в Академії «Бананца» (Єреван), а наступного року переїхав до Казахстану, де став директором академії «Кайрата» (Алмати) для команд від U14 до U19. За цей час казахстанський клуб побив усі рекорди щодо чемпіонства, а багато гравців академії потрапили в збірну Казахстану. У сезоні 2013-/14 три команди Академії стали чемпіонами Казахстану, 2014/15 — чотири, а в сезоні 2015/16 років — п'ять, встановивши таким чином рекорд юнацьких чемпіонатів Казахстану. На початку сезону 2016/17 Аттевелду запропонували посаду головного тренера команди «Кайрат Б», що грала у другому дивізіоні, але нідерландець відмовився.

У вересні 2016 року Аттевелд поїхав до Ізраїлю, щоб керувати футбольним розвитком старших тренерів і гравців Академії «Маккабі» (Тель-Авів) для команд U16, U17 і U19. Як директор з питань ефективності, Аттевельд, серед іншого, представив концепцію елітних тренувань в академії, розробляючи індивідуальну програму для кожного гравця.

2019 року очолив клуб другого ізраїльського дивізіону «Бейтар Тель-Авів Бат-Ям», який був наймолодшою командою в цій лізі (середній вік 20 років)[6].

13 липня 2020 року нідерландський спеціаліст очолив клуб вищого дивізіону «Маккабі» (Нетанья), посівши з нею 7 місце у Прем'єр-лізі. 3 травня 2021 року він продовжив контракт із клубом ще на один сезон[7]. Втім сезон 2021/22 команда почала слабо і після чотирьох турів посідала останнє місце, не здобувши жодної перемоги. Через це вже у вересні Аттевелда було звільнено[8].

У листопаді 2021 року він підписав контракт з «Хапоелем» (Рішон-ле-Ціон) з другого дивізіону[9], однак після семи ігор, в яких команда набрала лише одне очко, нідерландця було звільнено вдруге до завершення одного сезону[10].

У червні 2022 року увійшов до тренерського штабу Патріка ван Леувена в «Зорі» (Луганськ)[11]. У середині 2023 року він слідом за Ван Леувеном перейшов у донецький «Шахтар», де теж працював асистентом, але вже 16 жовтня 2023 року увесь тренерський штаб було звільнено через невтішну роботу[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Interview with Raymond Atteveld evertonfc.com
  3. ↑ Vertrek Atteveld naar Vitesse vooral eigen wens van speler | Archief | de Volkskrant. web.archive.org. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2022.
  4. ↑ Vitesse laat Atteveld naar Groningen gaan | Sport | de Volkskrant. web.archive.org. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2022.
  5. ↑ GmbH, Perform Media Deutschland (7 жовтня 2008). Kerkrade und Huelva entlassen ihre Trainer. www.spox.com (нім.). Процитовано 2 липня 2022.
  6. ↑ היום שאחרי הנגיף: מאגר השחקנים של מכבי ת"א. ONE - מספר אחת בספורט. Процитовано 2 липня 2022.
  7. ↑ ריימונד אטוולד סגר את תנאיו במכבי נתניה. ONE - מספר אחת בספורט. 13 липня 2020. Процитовано 2 липня 2022.
  8. ↑ זעזוע במכבי נתניה: ריימונד אטפלד פוטר מתפקידו - וואלה! ספורט. וואלה! (івр.). 29 вересня 2021. Процитовано 2 липня 2022.
  9. ↑ ריימונד אטפלד חתם בראשל"צ עד סוף העונה - ספורט 5. www.sport5.co.il. Процитовано 2 липня 2022.
  10. ↑ בפעם השנייה העונה: ריימונד אטפלד פוטר מהפועל ראשון לציון - וואלה! ספורט. וואלה! (івр.). 29 грудня 2021. Процитовано 2 липня 2022.
  11. ↑ Екс-гравець Евертона та колишній захисник Шахтаря увійшли у тренерський штаб Зорі. football.ua. Процитовано 2 липня 2022.
  12. ↑ Thank you, Patrick!. shakhtar.com. Процитовано 25 жовтня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раймонд_Аттевелд&oldid=40768515