Раймунд Меус
| Раймунд Меус | |
|---|---|
.jpg) | |
| Діяльність | архітектор |
 Раймунд Меус у Вікісховищі | |
Раймунд Меус (пол. Rajmund Meus, дати нароодження і смерті невідомі) — польський архітектор і будівельний підприємець, який працював у Кракові.
Дід Раймунда Мацей Меус походив з Бельгії. Батько Станіслав Меус брав участь у листопадовому повстанні року. Спільно з Броніславом Гурським Раймунд Меус заснував фабрику бетонних виробів, яка розташовувалась на вулиці Кроводжа, 6. Офіс був на ринку Клепарському, 13. Деякі вироби мали клеймо MGS. — «Meus Górski i Spółka».[1]
У 1880—1882 роках член Політехнічного товариства у Львові.[2] 1892 року очолив редакцію краківського журналу Czasopismo Techniczne — друкованого органу Краківського технічного товариства.[3] 1911 року обраний членом міської ради Кракова.[4] Член журі конкурсу проектів генплану «Великого Кракова» (1910)[5], Національного музею на Вавелі (1912)[6]
- Конкурсний проект будинку ощадної каси у Станіславові (1882).[7]
- Дім Целестина Чинцеля на площі Ринок, 4 у Кракові. Збудований до 1908 року на місці давнішого. Планування, осьовий поділ, загальне вирішення фасаду першого поверху виконав Раймунд Меус. Проект решти фасаду Людвіка Войтичка обрано на конкурсі 1906 року.[8]
- Перше місце на конкурсі регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914, спільно з Альфредом Крамарським і Стефаном Яном Меєром).[9]
- Проект кооперативної друкарні на вулиці Миколайській, 13-15 (1907).[10]
- Проект будинку Промислового банку і Товарно-грошової біржі «Gródek» на розі вулиць Миколайської і святого Томаша, 43.[10]
- Будівництво монастиря уршулянок на вулиці Старовісльній у Кракові під керівництвом Томаша Прилінського.[11]
- ↑ Partridge A. Libanowie, Fränklowie, Kadenowie, Zuliani, Godziccy… krakowskie rodziny działające w branży budowlanej na przełomie XIX i XX wieku // Rocznik Krakowski. — 2017. — S. 202.
- ↑ Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 88.
- ↑ Kronika // Czas. — 1892. — 1 lutego. — № 3. — S. 76.
- ↑ Nowi radcy miejscy // Nowości Illustrowane. — 1911. — 15 kwietnia. — № 15. — S. 18.
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Sąd konkursowy na plan Wielkiego Krakowa // Nowa Reforma. — 8 kwietnia 1910. — № 157. — S. 3.
- ↑ Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
- ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. Stanisławów i jego arcitektura w okresie autonomii galicyjskiej. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2008. — S. 132, 357. — ISBN 978-83-89273-52-9.
- ↑ Wiśniewski M. Ludwik Wojtyczko: krakowski architekt i konserwator zabytków pierwszej połowy XX wieku. — Kraków : WAM, 2003. — S. 25, 29. — ISBN 83-7318-241-1.
- ↑ Protokół sądu konkursowego // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 95, tabl. 17, 22.
- ↑ а б Partridge A. Libanowie, Fränklowie... — S. 202.
- ↑ Ziarkowski D. Próby restauracji wieży zamku w Ojcowie w końcu XIX wieku oraz w latach 1912–1914 // Prądnik : prace i materiały Muzeum im. prof. Władysława Szafera. — 2015. — T. 25. — S. 230.
