Раймунд Меус
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Ahonc (внесок, журнали) о 22:22 UTC (374 хвилини тому). |
| Раймунд Меус | |
|---|---|
.jpg) | |
| Діяльність | архітектор |
 Раймунд Меус у Вікісховищі | |
Раймунд Меус (пол. Rajmund Meus, дати нароодження і смерті невідомі) — польський архітектор, який працював у Кракові.
1892 року очолив редакцію краківського журналу Czasopismo Techniczne — друкованого органу Краківського технічного товариства.[1] 1911 року обраний членом міської ради Кракова.[2] Член журі конкурсу проектів генплану «Великого Кракова» (1910)[3], Національного музею на Вавелі (1912)[4]
- Конкурсний проект будинку ощадної каси у Станіславові (1882).[5]
- Дім Целестина Чинцеля на площі Ринок, 4 у Кракові. Збудований до 1908 року на місці давнішого. Планування, осьовий поділ, загальне вирішення фасаду першого поверху виконав Раймунд Меус. Проект решти фасаду Людвіка Войтичка обрано на конкурсі 1906 року.[6]
- Перше місце на конкурсі регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914, спільно з Альфредом Крамарським і Стефаном Яном Меєром).[7]
- ↑ Kronika // Czas. — 1892. — 1 lutego. — № 3. — S. 76.
- ↑ Nowi radcy miejscy // Nowości Illustrowane. — 1911. — 15 kwietnia. — № 15. — S. 18.
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Sąd konkursowy na plan Wielkiego Krakowa // Nowa Reforma. — 8 kwietnia 1910. — № 157. — S. 3.
- ↑ Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
- ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. Stanisławów i jego arcitektura w okresie autonomii galicyjskiej. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2008. — S. 132, 357. — ISBN 978-83-89273-52-9.
- ↑ Wiśniewski M. Ludwik Wojtyczko: krakowski architekt i konserwator zabytków pierwszej połowy XX wieku. — Kraków : WAM, 2003. — S. 25, 29. — ISBN 83-7318-241-1.
- ↑ Protokół sądu konkursowego // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 95, tabl. 17, 22.