Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський
Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський нім. Erzherzog Rainer Ferdinand Maria Johann Evangelist Franz Ignaz von Österreich | |||
| |||
---|---|---|---|
4 лютого 1861 — 26 червня 1865 | |||
Ім'я при народженні: | нім. Rainer Ferdinand Maria Johann Evangelist Franz Hyginus von Österreich[1] | ||
Народження: |
11 січня 1827[2][3][…] Мілан, Австрійська імперія[5] | ||
Смерть: |
27 січня 1913[2][6][5] (86 років) Відень, Австро-Угорщина[2][5] | ||
Поховання: | Імператорський склеп | ||
Країна: | Австрійська імперія і Австро-Угорщина | ||
Релігія: | католицтво[1] | ||
Рід: | Габсбурги-Лотаринзькі | ||
Батько: | ерцгерцог Райнер Йосип (1783-1853) | ||
Мати: | Марія Єлизавета Савойська-Каріньяно | ||
Шлюб: | Марія Кароліна Австрійська | ||
Нагороди: | |||
Райнер Фердинанд, ерцгерцог Австрійський (нім. Erzherzog Rainer Ferdinand Maria Johann Evangelist Franz Ignaz von Österreich; 11 січня 1827, Мілан — 27 грудня 1913, Відень, Австро-Угорщина) — австрійський аристократ, ерцгерцог, представник правлячої династії Габсбургів. Голова Ради міністрів Австрійської імперії в 1861-1865.
Народився в родині ерцгерцога Райнера Йосипа , сьомого сина імператора Леопольда II і Марії Луїзи Іспанської. Мати Райнера Фердинанда — Марія Єлизавета Савойська-Каріньяно (1800-1856), сестра Карла Альберта, короля Сардинії.
Після служби в армії, в 1857 призначений головою Рейхсрата. Проявив себе як прихильник переходу до конституційної форми правління на ліберальній і централізованій основі. У 1860 вів переговори про розширення повноважень парламенту.
У 1861 став номінальним главою уряду при ліберальному міністрі внутрішніх справ Шмерлінгу. З ім'ям ерцгерцога пов'язують підготовку і оприлюднення 26 лютого 1861 Лютневого патенту. У червні 1865, в ході дискусії про подальшу долю конституційної реформи, покинув пост міністра-президента.
З 1861 Райнер Фердинанд був куратором Академії наук (цей пост він займав до самої смерті), був покровителем Австрійського музею мистецтв і промисловості. У 1899 ерцгерцог передав Придворній бібліотеці колекцію папірусів, що була знайдена у Фаюмі, і яку після його смерті назвали «колекцією Райнера».
У 1873 був головою оргкомітету Всесвітньої виставки, яка проводилася у Відні.
У 1868-1906 був головнокомандуючим австрійського ландвера, з 19 жовтня 1874 — фельдцейхмейстер, 15 листопада 1908 перейменований в генерала піхоти.
У 1852 одружився зі своєю двоюрідною сестрою Марією Кароліною, дочкою ерцгерцога Карла. Шлюб був бездітним.
На згадку про ерцгерцога названа вулиця в Зальцбурзі — Райнерштрассе.
- ↑ а б http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=shb&datum=1912&page=345&size=45
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117700886 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://books.google.es/books?id=q59jAAAAcAAJ&dq=MANUALE%20DEL%20REGNO%20LOMBARDO%20VENETO&hl=es&pg=PA13#v=onepage&q&f=false
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Rainer Ferdinand // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 7. — S. 127.
- ↑ а б в People of Modernity Base
- ↑ Salzburgwiki
- Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rainer Ferdinand. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861.
- Meyers Großes Konversations-Lexikon, sechste Auflage, 1904−1911.
- Rainer Ferdinand. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1983, ISBN 3-7001-0187-2.
- Thomas Kletecka: Rainer. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003.
- Народились 11 січня
- Народились 1827
- Уродженці Мілана
- Померли 27 січня
- Померли 1913
- Померли у Відні
- Поховані в Імператорському склепі
- Габсбурги-Лотаринзькі
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Чорного орла
- Міністри закордонних справ Австрії
- Міністри Австро-Угорщини
- Нагороджені Відзнакою «За службу» (Австро-Угорщина)
- Почесні шефи австро-угорських полків