Райони Вроцлава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адміністративний поділ Вроцлава — територіальний поділ міста Вроцлава на допоміжні одиниці ґміни. З 1991 року це житлові масиви, яких на сьогодні налічується 48.

Територіальний розвиток міста

Сучасний адміністративний поділ (з 1991 р.)

[ред. | ред. код]

Поділ на поселення

[ред. | ред. код]

У 1991 році міська рада Вроцлава скасувала існуючі в часи Польської Народної Республіки районні управління та розпочала процес об’єднання колишніх районних відділів у загальноміські, який тривав протягом 1990-х років. Однак державні інституції часто все ще мають компетенцію щодо територій колишніх округів, наприклад окружні суди, відділи ZUS або податкові служби. Їхні назви також використовуються в багатьох інших ситуаціях, наприклад, у разі забуття довоєнних топонімів (особливо на території колишнього району Середмістя), що часто призводить до помилок, як у випадку з районом Кшикі та однойменний житловий масив.

Обговорювалося створення районів самоврядування за прикладом Варшави чи Кракова, а також створення організацій самоврядування колишніх міст: Псє Поле та Лєсніца, але дискусії не привели до розробки конкретних рішень. На підставі постанови Вроцлавської міської ради [1] натомість були створені житлові масиви, які мають маєткові ради та правління, які виконують обмежені функції місцевого самоврядування [a]. Нинішні межі маєтків встановлено постановою Вроцлавської міської ради від 21 січня 2016 року [2], в якій змінено межі деяких маєтків.

Адміністративні райони

(od 1991)

Кількість мешканців

в тис. 2017(2008)

Зміна кількості населення 2008-2017 Кількість житла (2017)[3] Площа (km²) Густота населення (ос/km²) Колишній р-н Примітки: райони Німецька назва

(do 1945)

Гайовиці 24,8 (27,6) ↓10,4% 13 789 1,71 14502,92 Фабрична Gabitz
Гаюв-Поповиці Полудньове 25,8 (26,4) ↓2,3% 12 830 3,13 8242,81 Фабрична
  • Гондув Малий
  • Поповиці
  • Klein-Gandau
  • Pöpelwitz
Грабішин-Грабішинек 13,8 (13,1) ↑5,3% 8 217 4,09 3374,08 Фабрична
  • Грабішин
  • Грабішинек
  • Gräbschen
  • Leedeborn
Єжманово-Ярнолтув-Страховіце-Осінєц 2,1 (1,8) ↑16,7% 666 17,21 122,02 Фабрична
  • Єжманово
  • Ярнолтув
  • Страховиці
  • Осінєц
  • Hermannsdorf
  • Arnoldsmühle
  • Schöngarten
Кужники 5,9 (6,2) ↓4,8% 2 357 1,46 4041,10 Фабрична Schmiedefeld
Лесниця 28,1 (21,4) ↑31,3% 12 806 40,92 686,71 Фабрична
  • Лесниця
  • Стабловиці
  • Злотники
  • Маршовиці
  • Ратинь
  • Мокра
  • Пустки
  • Жар
  • Гайова
  • Deutsch-Lissa
  • Stabelwitz
  • Goldschmieden
  • Marschwitz
  • Rathen
  • Muckerau
  • Heidau
  • Saara
  • Altenhain
Маслиці 10,1 (6,4) ↑57,8% 5 125 6,61 1527,99 Фабрична Masselwitz
Мухобур малий 8,4 (8,8) ↓4,5% 3 455 4,96 1693,55 Фабрична Klein-Mochbern
Мухобур великий 12,2 (7,8) ↑56,4% 7 093 6,86 1778,43 Фабрична Groß-Mochbern
Новий двур 16,4 (18,2) ↓9,9% 6 902 1,91 8586,39 Фабрична Mariahöfchen
Опорув 7,0 (6,4) ↑9,4% 3 317 6,46 1083,59 Фабрична Opperau
Пілчиці-Кожанув-Поповиці Пулночне 33,5 (36,3) ↓7,7% 16 143 8,53 3927,32 Фабрична
  • Пілчице
  • Кожанув
  • Поповиці
  • Pilsnitz
  • Cosel
  • Pöpelwitz
Праце Оджанське 5,0 (3,2) ↑56,2% 2 688 10,02 499,00 Фабрична
  • Праце Оджанське
  • Янувек
  • Нова Карчма
  • Herrnprotsch
  • Johannisber
  • Neusand
Жернікі 3,9 (3,4) ↑14,7% 1 495 3,90 1000,00 Фабрична Neukirch
Бєньковіце 0,5 (0,5) 0,0% 179 1,43 349,65 Кшикі Benkwitz
Борек 13,0 (13,9) ↓6,5% 7 582 2,75 4727,27 Кшикі Kleinburg
Брохув 7,4 (5,0) ↑48,0% 3 894 3,73 1983,91 Кшикі Brockau
Гай 20,3 (19,7) ↑3,0% 10 493 2,60 7807,69 Кшикі Herdain
Хуби 21,1 (23,3) ↓9,4% 10 962 2,06 10242,72 Кшикі Хуби, Глинянки Huben, Lehmgruben
Ягодно 5,6 (2,0) ↑180,0% 4 337 3,42 1637,43 Кшикі
Клеціна 6,5 (5,2) ↑25,0% 3 836 3,76 1728,72 Кшикі Klettendorf
Кшикі-Партиніце 19,9 (13,3) ↑49,6% 12 532 5,25 3790,48 Кшикі
  • Кшикі
  • Партиніце
  • Krietern
  • Hartlieb
Ксьонже 5,9 (4,8) ↑22,9% 3 531 10,24 576,17 Кшикі
  • Ксьонже мале i Ксьонже Велике
  • Сьвьонтнікі
  • Опатовіце
  • Бердзани
  • Новий Дом
  • Tschansch
  • Althofnass
  • Ottwitz
  • Pirscham
  • Neuhaus
Ольташин 6,6 (4,9) ↑34,7% 3 191 3,37 1958,46 Кшикі Oltaschin (później: Herzogshufen)
Повстанців Шльонських 28,2 (32,1) ↓12,1% 17 252 2,37 11898,73 Кшикі в народі Південь, також включає Дворек

та частину історичних Гайовіц

Kaiser-Wilhelm-Viertel
Пшедмєйсцє Олавське 22,3 (24,2) ↓7,9% 14 268 5,96 3741,61 Кшикі Ohlauer Vorstadt
Тарногай 6,8 (4,9) ↑38,8% 6 036 2,94 2312,93 Кшикі Dürrgoy
Войчице 5,9 (4,1) ↑43,9% 3 160 3,27 1804,28 Кшикі Woischwitz (później: Hoinstein)
Карловіце-Ружанка 33,6 (35,3) ↓4,8% 16 233 10,68 3146,07 Псє Поле
  • Карловіце
  • Ружанка
  • Міровєц
  • Поланка
  • Посьвьонтне
  • Carlowitz
  • Rosenthal
  • Friedewalde
  • Polinke
  • Lilenthal
Клечкув 6,4 (6,7) ↓4,5% 4 725 1,87 3422,46 Псє Поле Kletschkau
Ковале 2,3 (2,1) ↑9,5% 933 6,42 358,26 Псє Поле Cawallen
Ліпа Пйотровска 1,8 (0,5) ↑260,0% 1 662 2,88 625,00 Псє Поле Leipe-Petersdorf
Особовіце-Родзін 3,0 (2,3) ↑30,4% 1 409 18,62 161,12 Псє Поле
  • Особовіце
  • Родзін
  • Oswitz
  • Ransern
Павловіце 2,2 (1,9) ↑15,8% 771 4,43 496,61 Псє Поле Pawelwitz (później: Wendelborn)
Полановіце-Посьвьонтне-Лігота 4,5 (3,6) ↑25,0% 2 826 5,63 799,29 Псє Поле
  • Лігота
  • Полановіце
  • Посьвьонтне
  • Sternsiedlung Rosenthal
  • Pohlanowitz
  • Lilenthal
Псє Поле-Завідавіє 29,6 (25,5) ↑16,1% 14 277 16,43 1801,58 Псє Поле
  • Псє Поле
  • Закжув
  • Згожеліско
  • Клокочице
  • Hundsfeld
  • Sakrau
  • Görlitz
  • Glockschütz
Солтисовіце 3,7 (2,9) ↑27,6% 2 223 4,54 814,98 Псє Поле Schottwitz
Свойчице-Страхоцін-Войнув 6,3 (4,7) ↑34,0% 4 170 12,47 505,21 Псє Поле
  • Страхоцін
  • Свойчице
  • Войнув
  • Попєле
  • Strachate (później: Drachenwald)
  • Schwoitsch (później: Güntherbrücke)
  • Drachenbrunn
  • Popel
Сьвінари 0,7 (0,8) ↓12,5% 259 9,13 76,67 Псє Поле
Відава 1,6 (1,4) ↑14,3% 580 4,09 391,20 Псє Поле Weide
Пшедмєйстє Свєдніцке 14,6 (17,0) ↓14,1% 10 372 1,50 9733,33 Старе місто Schweidnitzer Vorstadt
Старе місто 10,3 (12,5) ↓17,6% 6 699 2,00 5150,00 Старе місто історичне старе місто та нове місто Altstadt, Neustadt
Щепін 20,9 (23,2) ↓9,9% 13 365 4,39 4760,82 Старе місто Пшедмєйстє Міколайське Tschepine, Nikolai-Vorstadt
Біскупін-Сепольно-Домбє-Бартошовіце 22,1 (22,3) ↓0,9% 10 043 5,89 3752,12 Центр
  • Бартошовіце
  • Біскупін
  • Домбє
  • Сепольно
  • Bartheln
  • Bischofswalde
  • Grüneiche
  • Zimpel
Надодже 24,8 (28,0) ↓11,4% 14 211 1,98 12525,25 Центр Oder-Vorstadt
Олбін 34,6 (39,2) ↓11,7% 19 020 2,61 13256,71 Центр Elbing
Площа Грюнвальдська 14,5 (15,3) ↓5,2% 7 399 1,44 10069,44 Центр охоплює територію колишнього села Рибаки Fischerau
Заціше-Залєсє-Щитнікі 4,7 (4,1) ↑14,6% 1 536 3,67 1280,65 Центр
  • Щитнікі
  • Заціше
  • Залєсє
  • Scheitnig
  • Wilhelmsruh
  • Leerbeuthel, Leerbeutel
Межі житлових масивів у Вроцлаві з 2016 року [b]

Розподіл за дослідженнями

[ред. | ред. код]

У «Дослідженні умов і напрямів просторового розвитку Вроцлава [4] застосовано зовсім інший поділ міста, відповідний містобудівним нормам міста, на районні комплекси і ці комплекси на планувальні території: міські комплекси та райони забудови.

  • Комплекс Центрального району
  • Комплекс Гандовського району
  • Комплекс Кшицького району
  • Олавський районний комплекс
  • Комплекс Карловіцького району
  • Комплекс лісництва
  • Комплекс району Псіє Поле

Історичний адміністративний поділ Вроцлава

[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ до 1945 року

[ред. | ред. код]

До 1945 року Вроцлав (тоді Бреслау) був поділений на два етапи: на Stadteile (частини міста), що відповідали колишнім районам, і вони були поділені на Viertel (райони), іноді адміністративно пов’язані один з одним, що походить від початкового поділу. середньовічного міста на чотири частини, тобто Фіртель (станом на 1904–1911) [c]

Околиці Вроцлава в 1900 році

Старе місто (Altstadt)

[ред. | ред. код]
  • Schloßviertel (Замковий район)
  • Taschenviertel (район Санк)
  • Neumarktviertel (район Новий Тарг)
  • Elisabethviertel (район Св. Елізабет)

Оджанський район (Oder-Stadtteil)

[ред. | ред. код]

район Пяскове (Sand-Stadtteil)

[ред. | ред. код]
  • Domviertel (Кафедральний район; Острів Тумський )
  • Hochschulviertel (Академічний округ); Neu-Scheitnig (Нові Щитніки)
  • Штернфіртель (район зірковий)
  • Михайлісфіртель (район святого Михайла)
  • Шейтніг ( Щитники )
  • Leerbeutel ( Залісся )

район Олави (Ohlauer Stadteil)

[ред. | ред. код]
  • Mauritiusviertel (район св. Мауріція)
  • Ohleviertel (район Олавський)
  • Morgenau ( Раковєц )
  • Parschner Viertel (Парчув)

район Стшелін (Strehlener Stadteil)

[ред. | ред. код]

Свідницький район (Schweidnitzer Stadtteil)

[ред. | ред. код]
  • Tauentzienviertel (район Тауенцін)
  • Siebenhufen (Сім Ланів)
  • Gabitz ( Гайовіце )
  • Neudorf (Нова Вєсь)
  • Kleinburg ( Борек )
  • Kaiser-Wilhelm-Viertel (квартал кайзера Вільгельма)

Міколайський район (Nikolai-Stadteil)

[ред. | ред. код]
  • Friedrich-Wilhelm-Viertel (квартал Фредеріка Вільгельма)
  • Märkisches Viertel (район Маркійський)
  • Tschepine ( Шчепін )
  • Pöpelwitz ( Поповіце )
  • Zankholz (Спірний ліс)

Адміністративний поділ 1945-1952

[ред. | ред. код]
Поділ Вроцлава на області в 1946–1951 рр

Прийняття влади в місті польською адміністрацією у 1945 році спричинило також зміни в адміністративному поділі Вроцлава. Існуючий поділ, яким користувалися німці, перестав діяти, а замість нього міська управа запровадила поділ на 12 нових одиниць – областей, але вже в 1946 році їх кількість скоротилася до восьми. Керуючою установою для кожного з восьми районів була Муніципальна районна канцелярія – допоміжний підрозділ міської ради. У 1951 році чотири райони збільшили свою площу за рахунок приєднаних до міста житлових масивів. Поділ Вроцлава на вісім районів перестав діяти в 1952 році, коли їх замінили п'ять районів, межі яких частково збігалися з межами колишніх районів. До складу окремих областей увійшли такі населені пункти:

  • Район I - Старе місто, район Олавське, Мале Ксьонже, Велике Ксєнже та південно-східні житлові масиви, окружний офіс знаходився на вул. Герцена, 12
  • Район II - територія, обмежена Одрою, Стара Одрою та Міським каналом, окружний офіс знаходився на вулиці Сталіна, 62 (сьогодні Jedności Narodowej)
  • Район III - південні житлові масиви Вроцлава, у 1951 році були додані Брохув, Бєньковіце, Ягодно, Клецина, Ламовіце Старе, Олташин і Войшице, місце розташування районного управління було на вулиці Костюшко, 31
  • Район IV - південно-західні житлові масиви міста, територія пізнішого району Фабрична, Опорув і Мухобор Великий були додані в 1951 році, місце розташування районного управління було на вулиці Podwale Mikołajskie, 13
  • Район V - зона т.зв Wielka Wyspa, резиденція крайового представництва знаходилась на вулиці Партизантів, 68
  • Район VI - північні житлові масиви Вроцлава, у 1951 році було додано Солтисовіце, місце розташування районного управління було на вулиці Каспровича, 46
  • Район VII - Пше Поле та східні житлові масиви міста, у 1951 році були додані Закшув, Згожеліско та Войнув, місце розташування районного управління було на вулиці Krzywoustego 290
  • Округ VIII – Лєшніца та західні населені пункти міста, місце розташування окружного відділу було на вулиці Скочиляса, 16.

Адміністративний поділ 1952-1990

[ред. | ред. код]

Після адміністративної реформи 1950 р. Вроцлав був поділений на п'ять районів, з районними національними радами як органами єдиної державної влади.

У дужках дата приєднання до Вроцлава ; відсутність такої дати означає, що маєток є частиною середньовічного ядра міста.

П'ять районів Вроцлава

Старе місто

[ред. | ред. код]

Центр міста

[ред. | ред. код]

Кшики

[ред. | ред. код]

Псі Поле

[ред. | ред. код]

Фабрична

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Załącznik do uchwały nr XX/110/91 Rady Miejskiej Wrocławia z 20 marca 1991 [Архівовано 2019-10-16 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Uchwała nr XX/419/16 Rady Miejskiej Wrocławia z dnia 21 stycznia 2016 r. zmieniająca uchwałę nr XX/110/91 Rady Miejskiej Wrocławia w sprawie podziału Wrocławia na osiedla (PDF). Dz. Urz. Woj. 2016.465 (пол.). Wojewoda Dolnośląski. 29 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2019.
  3. ↑ Małgorzata Wieliczko. Reforma wrocławskich osiedli. Fundusz osiedlowy. 100 prac prezydenta Jacka Sutryka (пол.). wroclaw.pl. Процитовано 9 вересня 2019.
  4. ↑ Studium uwarunkowań i kierunków zagospodarowania przestrzennego [Архівовано 2021-03-09 у Wayback Machine.].

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ nowypodział
  2. ↑ uchw
  3. ↑ mapa
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Райони_Вроцлава