Рас-Альгеті

**Рас-Альгеті^[1], α Her A/B**
Дані дослідження Епоха J2000
Рас-Альгеті позначається грецькою літерою α, хоча й не є найяскравішою зорею сузір'я Геркулеса. Вона розташована відразу над сузір'ям Змієносця.
Сузір'я	Геркулес
Пряме піднесення	17^г 14^х 38.80^с^[2]
Схилення	+14° 23′ 25.0″^[2]
Видима величина (V)	2.9137 / 5.4 ^[3]
Характеристики
Спектральний клас	M5Ib-II var / (G5III+F2V)

показник кольору U−B	1.01^[4]

показник кольору B−V	1.45^[4]






Тип змінності	Напіврегулярна
Астрометрія
Променева швидкість (R_v)	-33.1±0.9 км/сек
Власний рух (μ)	за пр. піднес.: -6.71^[2] мас/рік за схиленням: 32.78^[2] мас/рік
Паралакс (π)	9.07 ± 1.32 мас
Відстань	світлових років 110 парсек
Абсолютна величина (M_V)	-2.30
Подробиці
Маса	7^[5] M_☉
Радіус	400^[5] R_☉
Світність	17000^[5] L_☉
Ефективна температура	3300 ^[5] K
Гравітація	? м/сек²
Металічність [Fe/H]	? Fe/H
Обертання	?
Вік	? років
Інші позначення
Рас Альґеті, Rasalgethi, α Her, 64 Her, HR 6406, BD +14° 3207, HD 156014, HIP 84345, SAO 102680, CCDM J17146+1424AB, AAVSO 1710+14
Посилання
SIMBAD	дані для HD+156014

Координати: 17^г 14^м 38.858^с, +14° 23′ 25.20″

Рас-Альгеті (α Геркулеса, α Her, α Herculis) — кратна зоря в сузір'ї Геркулеса. Її власна назва походить з араб. رأس الجاثي, що в перекладі означає «голова схиленого на колінах». Попри позначення Байєра як α, зоря не найяскравіша в сузір'ї. Справа в тому, що з античності Геркулеса зображували на зоряних мапах головою вниз, а позначення зорям надавали починаючи з голови традиційного малюнка. Оскільки зоря розміщена на голові, то вона й отримала позначення α.

Зоряна система

Спостерігаючи у телескоп цю зоряну систему можна розділити на дві компоненти, що здебільшого позначають як α¹ та α². Вони розташовані одна на відстані близько 500 а.о. одна від одної та обертаються з періодом близько 3600 років. Компонента α¹ є відносно масивним яскравим червоним надгігантом спектрального класу M5Ib-II й належить до змінних зір, бо змінює свій видимий блиск від 2,8^m до 3,5^m. У свою чергу, компонента α² є насправді подвійною системою, у якій головна зоря є жовтим субгігантом спектрального класу G5III, а її супутник — зорею головної послідовності спектрального класу F2V. Інколи, зазначені три компоненти відповідно позначають ще як α Геркулеса A, Ba та Bb.

Фізичні характеристики

Кутовий діаметр червоного надгіганта α¹ Her було виміряно за допомогою інтерферометра на рівні 34 ± 0.8 кутових мілісекунд, або 0,034 кутової секунди^[6]. На відстані близько 110 парсек^[3] це відповідає радіусу зорі 280 мільйонів кілометрів, що приблизно дорівнює 400R_☉ або 1,87 а.о.^{[note 1]}.

Примітки

↑ Визначити радіус можна за формулою:
${\begin{smallmatrix}{\delta }={\frac {d_{R}}{D_{R}}}\end{smallmatrix}}$ де:
δ — кутовий діаметр (у кутових секундах), d_R — діаметр зорі (в а.о.), D_R — відстань від Землі (в парсеках).
${\begin{smallmatrix}d_{R}=\delta \cdot D_{R}={0.034}\cdot 110.0=3.740AU\end{smallmatrix}}$ .
Таким чином, діаметр становить 3,74 а.о., а радіус, відповідно, буде вдвоє менший. Враховуючи, що астрономічна одиниця становить 149 597 871 км, а радіус Сонця дорівнює 696 000 км, радіус α Геркулеса становить приблизно 280 млн км (або близько 400 R_☉)

Джерела

↑ Геркулес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 108. — ISBN 966-613-263-X.
↑ ^а ^б ^в ^г SIMBAD query result:NAME RASALGETHI -- Semi-regular pulsating Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2010.
↑ ^а ^б van Leeuwen, F (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. VizieR. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2010.
↑ ^а ^б Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars (PDF). Comm. Lunar Plan. Lab., 4. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. Процитовано 26 вересня 2010.
↑ ^а ^б ^в ^г Professor James B. (Jim) Kaler. RASALGETHI (Alpha Herculis). University of Illinois. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 7 березня 2007.
↑ Benson, J. A.; Dyck, H. M.; Mason, W. L.; Howell, R. R.; Ridgway, S. T.; Dixon, D. J. (December 1991). The infrared angular diameter of Alpha Herculis measured with a Michelson interferometer (PDF). Astronomical Journal. Vol.102: pp.2091—2097. Bibcode:1991AJ....102.2091B. doi:10.1086/116033. Процитовано 8 березня 2007. {{cite journal}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

Зовнішні посилання

Jim Kaler's Stars, University of Illinois: RASALGETHI (Alpha Herculis) [Архівовано 8 липня 2013 у WebCite]
Атлас Всесвіту: Орбіти кратних зір [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Перевернутий догори ногами Геркулес містить зорю Рас Альґеті саме в області своєї голови: Геркулес

[NOTERADIUS-7] Визначити радіус можна за формулою:
${\begin{smallmatrix}{\delta }={\frac {d_{R}}{D_{R}}}\end{smallmatrix}}$ де:
δ — кутовий діаметр (у кутових секундах), d_R — діаметр зорі (в а.о.), D_R — відстань від Землі (в парсеках).
${\begin{smallmatrix}d_{R}=\delta \cdot D_{R}={0.034}\cdot 110.0=3.740AU\end{smallmatrix}}$ .
Таким чином, діаметр становить 3,74 а.о., а радіус, відповідно, буде вдвоє менший. Враховуючи, що астрономічна одиниця становить 149 597 871 км, а радіус Сонця дорівнює 696 000 км, радіус α Геркулеса становить приблизно 280 млн км (або близько 400 R_☉)

[АЕС_Геркулес-1] Геркулес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 108. — ISBN 966-613-263-X.

[SIMBAD-2] а ^б ^в ^г SIMBAD query result:NAME RASALGETHI -- Semi-regular pulsating Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 26 вересня 2010.

[LEEUWEN-3] а ^б van Leeuwen, F (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. VizieR. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2010.

[JOHNSON-4] а ^б Johnson, H. L.; Iriarte, B.; Mitchell, R. I.; Wisniewski, W. Z. (1966). UBVRIJKL photometry of the bright stars (PDF). Comm. Lunar Plan. Lab., 4. Bibcode:1966CoLPL...4...99J. Процитовано 26 вересня 2010.

[KALER-5] а ^б ^в ^г Professor James B. (Jim) Kaler. RASALGETHI (Alpha Herculis). University of Illinois. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 7 березня 2007.

[BENSON-6] Benson, J. A.; Dyck, H. M.; Mason, W. L.; Howell, R. R.; Ridgway, S. T.; Dixon, D. J. (December 1991). The infrared angular diameter of Alpha Herculis measured with a Michelson interferometer (PDF). Astronomical Journal. Vol.102: pp.2091—2097. Bibcode:1991AJ....102.2091B. doi:10.1086/116033. Процитовано 8 березня 2007. {{cite journal}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[note 1]