Перейти до вмісту

Рафалович Артем Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Артем Рафалович
Народився13 (25) листопада 1816(1816-11-25)
Могилів-Подільський
Помер3 (15) травня 1851(1851-05-15) (34 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняВолковський цвинтарd
Країна Російська імперія
Діяльністьлікар
Alma materБерлінський університет
Галузьмедицина, етнографія, епідеміологія
ЗакладРішельєвський ліцей
Посадастатський радник
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
Відомий завдяки:проведенню етнографічних і географічних спостережень на Близькому Сході та в Північній Африці
БатькоАбрам Рафалович
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Арте́м Олексі́йович Рафало́вич (13 (25) листопада 1816(18161125), Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 3 (15) травня 1851, Санкт-Петербург, Російська імперія) — науковець у галузі медицини Російської імперії єврейського походження, етнограф, епідеміолог, мандрівник. доктор медицини, професор. Провів важливі етнографічні та географічні спостереження на Близькому Сході та в Північній Африці. Спадковий почесний громадянин міста Одеси. Працював викладачем Рішельевського ліцею. Член Російського географічного товариства. Статський радник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Артем Олексійович Рафалович народився 25 листопада 1816 року в українському місті Могилів-Подільський, що на той час входило до складу Подільської губернії Російської імперії.

У 1838 році закінчив медичний факультет Берлінського університету, з 1839 року — лікар та викладач Рішельевського ліцею в Одесі, з 1840 року — професор судово-медичного юридичного відділу цього ліцею. У 1846—1848 роках з метою вивчення чуми подорожував по Османській імперії, Сирії, Палестині, Єгипті, Тунісу та Алжиру, де провадив досліди з етнографії, медичної географії, епідеміології.[1] Зібрані ним цінні колекції знаходяться в Одеському археологічному музеї. Рафалович працював також над питаннями курортології та санітарної статистики.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Рафаловича відсутні.[3] Разом з тим не виключено, що коли він помер у Санкт-Петербурзі, його було поховано на Волковському цвинтарі міста, ділянка 10.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hamed-Troyansky, Vladimir (2021). Ottoman and Egyptian Quarantines and European Debates on Plague in the 1830s–1840s. Past & Present. 253: 235—270. doi:10.1093/pastj/gtaa017.
  2. Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  3. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-05. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]