У люстрації 1469 року згадується повинність села в оснащенні та постійному утриманні одного списника і двох лучників[1]. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 4 ланів (близько 100 га) оброблюваної землі Дубравськими та ще 3 ланів — Раськом[2]. В 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[3].
У 1668 році в Долині пройшло т. зв. «Долинське повстання». Розпочалось воно з Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Після загальної мобілізації поляки змогли придушити збройний спротив.
У 1880 році було 167 будинків і 738 мешканців у селі та 8 будинків і 48 мешканців на прилеглій території, до якої належали Якубів, Яворів і Велика Тур'я (538 греко-католиків, 176 римо-католиків, 59 юдеїв, 13 інших визнань; 588 українців, 34 поляки, 164 німці), церква святого Іллі (парохія в Долині) та філіальна школа.
1 серпня1934 р. в Польщі було здійснено новий поділ на сільські ґміни шляхом об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Згідно з цим була утворена Ґміна Рахиня, шляхом об'єднання ґмін: (Белеїв, ВеликаТур'я, Гофнунґзау, Надіїв, Рахиня, Слобода-Долинська, Солуків, Тростянець, Якубів), з центром в с. Рахиня.
У 1939 році в селі проживало 1410 мешканців (1050 українців, 30 поляків, 20 латинників, 30 євреїв і 280 німців та інших національностей).
Після приєднання регіону до складу УСРР, з Ґмін Рахиня і Брошнюв, а також м. Долина утворено Долинський район.
Під час Німецької окупації відновлено колишній поділ на Ґміни.
Околиці села були місцями запеклих боїв сотень УПА «Журавлі» і «Рисі» проти окупантів.[5]
В 1946 році у селі Рахиня створено хату-читальню в будинку, що збудований на кошти громади 1898 року.
В 50-х роках замість хати-читальні свою роботу розпочинає бібліотека, яку перенесено в приміщення сільської Ради, розташованої біля колгоспу. Бібліотека розміщувалась в двох невеличких кімнатах.
Станом на 1968-1973 рр. у Рахині знаходиться центральна садиба колгоспу «Ленінська правда». Господарство мало 1133 га земельних угідь. Напрям льонарсько-тваринницький.
↑Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — S. 24. (пол.)
↑Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166.
↑Жерела до істориї України-Руси. — Львів : НТШ, 1895. — Т. IV. — С. 246.
Україна
