Реакція Вільямсона
| Реакція Вільямсона | |
| Названо на честь | Alexander William Williamsond |
|---|---|
 Реакція Вільямсона у Вікісховищі | |
Реакція Ві́льямсона — це хімічна реакція між алкоголятами та галогенпохідними вуглеводнів, в результаті якої утворюються прості ефіри або тіоефіри. Застосовується для синтезу несиметричних етерів та епоксидів. Загальне рівняння:
Окрім алкілгалогенідів можуть бути використані й інші алкілюючі агенти, такі як алкілсульфати.
Реакція може йти за механізмом SN1 або SN2 залежно від реагентів та умов. Якщо галогеналкани є первинними, реакція йде за механізмом SN2.
Оскільки алкоголяти — дуже сильні основи, галогенопохідні можуть вступати в реакції дегідрогалогенування. Найлегше воно проходить на третинних галогенпохідних; тому, для придушення цієї побічної реакції застосовують первинні галогенпохідні та третинні алкоголяти.
У випадку участі в реакції алкенільних галогенідів (наприклад, вінілхлориду), реакція протікає за механізмом відщеплення—приєднання (E2—AN):
![{\displaystyle {\ce {H-CH=CH-Cl->[{+NaOR}][{-NaCl,\ -HOR}]CHCH->[{+HOR}]CH_{2}=CH-OR}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/0042143a6bbbfe6dc1f311a0b4255981377d25de)
Ортоестери мають три алкоксидні групи біля одного атома карбону. Для їх синтезу використувуються тригалогеналкани:[1]
Для синтезу епоксидів за реакцією Вільямсона застосовують β-галогеноспирти; у такому випадку реакція проходить за механізмом інтрамолекулярного SN2. Наприклад, з хлоретанолу отримують оксиран (а з 2-хлорпропанолу — метилоксиран):
Краун-поліетери — це етери, які містять декілька атомів кисню в циклі. Вони також можуть бути отримані за допомогою реакції Вільямсона. Найперший отриманий за цією реакцію краун-поліетер — дибензо-[18]-краун-6 — був отриманий з натрієвої солі пірокатехолу та дихлоретилового етеру:[2]
Зазвичай у реакції Вільямсона утворюються етери, проте меркаптиди (солі тіолів) також взаємодіють з галогенпохідними вуглеводнів, утворюючи тіоетери.[3]
- ↑ http://www.orgsyn.org/demo.aspx?prep=CV1P0258. www.orgsyn.org (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ ПРОСТЫЕ ЭФИРЫ. www.chem.msu.su. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ ТИОЛЫ, СУЛЬФИДЫ, СУЛЬФОКСИДЫ И СУЛЬФОНЫ. www.chem.msu.su. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — 3-є. — Львів: Центр Європи, 2006. — 864 с. — ISBN 966-7022-19-6. (С.?)
- Vollhardt, Kurt Peter C.; Schore, Neil Eric. (2011). Organische Chemie (вид. 5., Auflage). Weinheim, Bergstr: Wiley-VCH. ISBN 3-527-32754-1. OCLC 760140825. (С.?)
- Clayden, Jonathan. (2004). Organic chemistry. Oxford University Press. ISBN 0-19-850346-6. OCLC 442120139. (С.?)
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0. (С.?)