Перейти до вмісту

Репресивна новомова

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Репресивна новомова — це явище, яке характеризує мовні зміни та створення специфічної термінології, що відбувались у тоталітарних режимах, зокрема в Радянському Союзі, у 1930-х роках. Вона виникла як інструмент політичних репресій, соціального контролю та ідеологічного маніпулювання населенням. Новомова була спрямована на зміну смислів слів і понять з метою створення нової реальності, вигідної правлячій верхівці.

Основні риси репресивної новомови

[ред. | ред. код]
  • Спрощення та стандартизація мови: Мова втрачала багатозначність та відтінки, слова набували однозначного тлумачення, яке підтримувало ідеологічний дискурс. Вживання одноманітних кліше, штампів і гасел допомагало підтримувати режим і однозначно інтерпретувати події та явища.
  • Політизація лексики: Багато слів набули нового, політично забарвленого значення. Наприклад, слова «ворог народу», «шпигун», «саботажник» використовувалися для дискредитації та переслідування громадян, навіть якщо реальних підстав для звинувачення не існувало.
  • Дегуманізація супротивників режиму: Однією з ключових функцій новомови було створення образу ворога, який дегуманізувався за допомогою вживання таких термінів, як «ворог народу», «контра», «зрадник». Це сприяло поширенню в суспільстві ненависті та недовіри до будь-якої інакодумності.
  • Евфемізми для маскування репресій: Для приховування або пом'якшення жорстокості репресій використовувалися евфемізми. Наприклад, замість слів «арешт», «розстріл», «катування» вживалися такі терміни, як «ізоляція», «ліквідація» або «виведення з системи». Це дозволяло приховувати справжній масштаб і характер репресій.
  • Зміна значення понять: Одним із основних інструментів новомови було радикальне перекручування смислів традиційних слів та понять. Наприклад, слова «свобода», «демократія», «право» в умовах тоталітаризму набули нових значень, які суперечили їхнім оригінальним дефініціям. Свобода в рамках репресивної системи означала свободу підтримувати партійну лінію, демократія стала синонімом партійної диктатури, а право — механізмом репресій.

Роль новомови у політичних репресіях

[ред. | ред. код]

Репресивна новомова виконувала важливу роль у пропаганді та підтримці культу особи Йосипа Сталіна. Мовні маніпуляції використовувалися для виправдання масових репресій, що розгорталися в СРСР у період так званих «чисток» та боротьби з «ворогами народу». За допомогою новомови влада спрощувала процес мобілізації громадської думки, зменшувала критичне мислення та перетворювала звичайних громадян на співучасників репресій.

Важливим аспектом стало те, що репресивна новомова фактично створювала нову соціальну реальність, в якій інакодумство прирівнювалося до злочину, а підтримка режиму ставала єдиним можливим способом виживання.

Вплив на суспільство

[ред. | ред. код]

Репресивна новомова сприяла поширенню атмосфери страху та недовіри в суспільстві. Люди були вимушені адаптуватися до нових мовних правил, щоб уникнути звинувачень або репресій. Вживання новомови стало одним із способів соціальної адаптації, проте воно також поглиблювало відчуження між громадянами та перетворювало їх на частину безликої маси, яку легко контролювати.

Термін «репресивна новомова» використовується для опису не тільки радянського контексту, але і всіх подібних явищ у тоталітарних режимах ХХ століття. Він є важливим інструментом для аналізу впливу мови на політичні процеси та роль мовної маніпуляції в підтримці репресивних систем.

Див. також:

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Архангельский, А. Н. (2000). Новояз и тоталитарная культура в СССР: Лексические и культурные трансформации. Москва: Весь Мир.

Ця праця аналізує мову радянської пропаганди, звертаючи увагу на мовні зміни під впливом тоталітарної культури.

  • Андреев, М. Ю. (2006). Мова та влада: радянська новомова і репресії. Санкт-Петербург: Наука.

Дослідження про зв'язок між мовними інноваціями і політикою репресій у сталінському СРСР.

  • Райт, Д. (1989). Семантическая система политической репрессии в СССР: лексикон и прагматика. Тарту: Тартуский университет.

Праця присвячена аналізу специфічної термінології репресивних заходів в СРСР, включаючи зміни в значенні загальних слів.

  • Фоулер, Р. (1991). Language in the News: Discourse and Ideology in the Press. London: Routledge.

Хоча книга зосереджується на аналізі мови в новинах, у ній розглядаються ключові принципи мовної маніпуляції, які можна застосувати до дослідження радянської новомови.

  • Оруелл, Джордж (1949). 1984. Лондон: Secker & Warburg.

Класичний роман, що описує концепцію "новомови", яка служить чудовою метафорою для дослідження мовних інструментів тоталітарних режимів.

  • Аграновский, А. А. (1987). Идеология и язык репрессий: Советская практика 30-х годов. Москва: Прогресс.

Аналіз взаємозв'язку ідеології та мови у радянських політичних репресіях.

  • Волков, В. Н. (2001). Тоталитаризм и язык: Механизмы политической власти в сталинской России. Екатеринбург: Уральское издательство.

Дослідження політичного режиму сталінської епохи та ролі мови у зміцненні тоталітарної влади.

  • Конквест, Р. (1991). Великий терор: сталінські чистки 1930-х років. Київ: Видавництво «Критика».

Одна з найвідоміших робіт про сталінські репресії, де розглядаються аспекти мовної політики і пропаганди.

  • Пихоя, Р. Г. (1998). Советская система управления и её распад. Москва: РОССПЭН.

Дослідження політичної системи СРСР, в якій аналізується роль мови у контролі над суспільством.

  • Рождественский, Ю. В. (1997). Риторика власти: речевые стратегии и тактики советского режима. Москва: Вече.

Огляд риторичних методів радянської влади та їх впливу на суспільство через мову.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Репресивна_новомова