Ресторатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ресторатор
Сфера діяльності ресторан, гастрономія і ресторанна індустріяd
CMNS: Ресторатор у Вікісховищі

Ресторатор (фр. restaurateur) — творець, власник ресторану (мережі ресторанів). Як правило, ресторатор, в рамках концепції ресторану, вибирає шеф-кухаря. Іноді шеф-кухар, досягаючи високого професійного рівня, відкриває власний ресторан і стає ресторатором. Ален Дюкасс, П'єр Ганьєр або Поль Бокюз[1] — яскравий тому приклад.

Найпрестижнішим досягненням ресторатора і шеф-кухаря є отримання рестораном зірки Червоного гіда Мішлен.

Історія професії

[ред. | ред. код]

Одним з перших рестораторів став француз Рурто (Rourteau), який у 1582 році заснував у Парижі ресторан «Тур д'Аржан» (La Tour D'argent[en] (фр.)[2]. Це був перший в Парижі заклад з білими скатертинами, чистим посудом і культурою обслуговування. Саме ресторан «Тур д'Аржан» надихнув творців відомого мультиплікаційного фільму «Рататуй» (фр. Ratatouille)[3][4].

Поль Бокюз — французький ресторатор та один з найвідоміших шеф-кухарів XX століття.
Гордон Рамзі — британський ресторатор та один з найвідоміших шеф-кухарів XXI століття.

Відомі ресторатори

[ред. | ред. код]

Відомі ресторатори XVIII і початку XIX століття: Мео, Робер, Троянд, Борель, Легак, брати Вері, Неві і Бален. Відомі ресторатори XIX століття: Вердьє — «Мезон-д'Ор», Біньон, Бребан, Ріш, Петері, Вефур з «Фрер Провансо»[5].

Ресторатори сучасності

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Поль Бокюз»[недоступне посилання з квітня 2019] // HoReCa Portal
  2. Site officiel de la «Tour d'Argent de Paris» (фр.
  3. Film Trail: Ratatouille [Архівовано 4 січня 2009 у Wayback Machine.] // Paris Hotel Guide (англ.)
  4. Top restaurants help 'Ratatouille' cook up a treat [Архівовано 2007-09-11 у Wayback Machine.] // The Raw Story (англ.)
  5. Александр Дюма Из Предисловия к «Большому Кулинарному Словарю» [Архівовано 2016-08-21 у Wayback Machine.] // «История застолья» (последнее сочинение Дюма).