Координати: 50°39′7″ пн. ш. 28°30′7″ сх. д. / 50.65194° пн. ш. 28.50194° сх. д. / 50.65194; 28.50194

Рижани (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рижани
Герб
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Хорошівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040570440039756
Основні дані
Засноване 1501
Населення 1168
Площа 24,58 км²
Густота населення 47,52 осіб/км²
Поштовий індекс 12122
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°39′7″ пн. ш. 28°30′7″ сх. д. / 50.65194° пн. ш. 28.50194° сх. д. / 50.65194; 28.50194
Водойми р. Ірша
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 12122, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Рижани
Карта
Рижани. Карта розташування: Україна
Рижани
Рижани
Рижани. Карта розташування: Житомирська область
Рижани
Рижани
Мапа
Мапа

CMNS: Рижани у Вікісховищі

Ри́жани [1]село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 875 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°39' пн. ш. 28°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 24,6 км².

Рижани розташовані в межах природно-географічного краю Полісся і за 8 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 13 км[2]. Через село протікає річка Ірша.

Історія

[ред. | ред. код]

В Люстрації Київської землі за 1471 рік згадується Грежаний двор недалеко від Житомира, в якому 7 данників, 8 волів,4 корови, 7 свиней, сіють жито, також записані Грижани з присілками[3].

Згадується в актах Литовської метрики від 1501 року під назвою Грежань[2], в інших документах — також під назвами Резань або Грижани. У XVI столітті селище було центром волості, яка належала литовським магнатам Сапегам. У 1549 році князь Семен-Фрідріх Пронський отримує Грижани та землі волості з селами Солодирі та Горошки в заставу від Гліба Івановича Сапеги. По смерті Семена Пронського маєток у Грижанах переходить у власність сина Олександра-Фрідріха Пронського, на честь якого Горошки певний час називаються Олександрополем. Ще за життя Олександра Пронського розпочинаються судові процеси з Левом Сапегою щодо права власності на маєтки у Грижанах та Олександрополі, а по його смерті у 1595 році продовжуються його спадкоємцями. З 1607 року волость переходить у власність литовських магнатів Сапег, які перенесли свою резиденцію до селища під назвою Хорошки або Горошки (нині — Хорошів)[4].

Церква Різдва Богородиці, с. Рижани. 1912 рік.

3 листопада 1921 року упродовж Листопадового рейду через Рижани проходила кінна сотня Антончика Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[5].

У 19321933 роках Рижани постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб[6].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 309 місцевих жителів, з них 195 осіб нагороджені орденами і медалями[2]. З часів війни біля с. Ришавка збереглися залишки ДОТу, що у 1941 входив до складу Коростенського укріпрайону Червоної Армії.

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Росія», середня школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 9189 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, дитсадок і дит'ясла[2].

У жовтні 2017 року введено знову у експлуатацію міст над річкою Ірша, ремонт якого тягнувся з 2010 року[7].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1168 осіб, з них 97,95 % зазначили рідною українську мову, 1,97 % — російську, а 0,08 % — білоруську[8].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Рижанський ліцей (вул. Кутузова, 44)[9]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  2. а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 214.
  3. Архив Юго-Западной России. Часть 7. Том II. runivers.ru. Процитовано 12 червня 2021.
  4. Горошківщина — перлина українського Полісся. Краєзнавча хрестоматія Володарськ-Волинського району Житомирської області. Житомир, вид-во «Волинь», ПП «Рута», 2005. ISBN 966-8059-52-2
  5. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 350.
  7. Володимир Омелян відкрив відремонтований міст над річкою Ірша в Житомирській області
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015.
  9. Список установ освіти[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання

[ред. | ред. код]