Рихтерит
Рихтерит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
IMA-номер | IMA2012 s.p. |
Абревіатура | Rct[3] |
Хімічна формула | Na(NaCa)Mg₅Si₈O₂₂(OH)₂[2] |
Nickel-Strunz 10 | 9.DE.20[4] |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
Просторова група | просторова група C2/m[d][6] |
Спайність | {110}[d][7] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Теодор Ріхтер[4] |
Типова місцевість | Лонгбан[8] |
Рихтерит у Вікісховищі |
Рихтерит (англ. richterite; нім. Richterit m) — мінерал, кальціїсто-натріїстий амфібол ланцюжкової будови.
1. За Є. Лазаренком: Na2Ca(Mg, Fe2+,Mn, Fe3+,Al)5[(OH, F)2Si8O22].
2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na2Ca(Mg, Fe)5Si8O22(OH)2.
Склад у % (з родовища Імеріа, острів Мадагаскар): Na2O — 7,42; CaO — 2,73; MgO — 20,6; FeO — 4,7; Fe2O3 — 4,72; Al2O3 — 2,72; SiO2 — 53,72; H2O — 0,85; F — 0,92.
Домішки: K2O, TiO2.
Склад у % (з родовища Квінсі, США): Na2O — 6,16; K2O — 1,1; CaO — 1,28; MgO — 0,1; FeO — 21,43; Fe2O3 — 14,51; Al2O3 — 0,68; SiO2 — 61,79; H2O — 1,4; F — 0,2.
Сингонія моноклінна. Утворює азбестоподібні агрегати.
Густина 2,97—3,45.
Твердість 5—6.
Колір бурий, жовтий, бурувато-червоний; в шліфах безбарвний, світло-жовтий, фіолетовий.
Зустрічається в деяких метаморфізованих вапняках і скарнах. Відомий також серед гідротермальних утворень і в жилах лужних магматичних порід.
Знахідки: родовища Лонґбан, Райсберґ (Швеція), Айрон-Гілл (штат Колорадо), Лейцит-Гіллс (штат Вайомінг) — США; Чікле (Індія), Сауке (М'янма), Західне Кімберлі (Австралія), Мурун (Прибайкалля, РФ).
Назва — за прізвищем німецького хіміка Теодора Ріхтера (J.L.Richter), J.F.A.Braithaupt, 1865. Синоніми — імериніт, ізабеліт.
Розрізняють:
- рихтерит-азбест (волокнистий азбестоподібний різновид рихтериту),
- рихтерит залізний (різновид рихтериту, який містить 18,44 % Fe2O3. Синоніми — феририхтерит, чикліт — за назвою родовища Чикло, Індія),
- рихтерит каліїстий (різновид рихтериту з Західної Австралії, який містить 5,70 % К2О),
- рихтерит натріїстий (астохіт — блакитний, багатий на Na рихтерит з родовища Лангбан, Швеція).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ а б Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2012.4276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б http://www.mindat.org/min-3416.html
- ↑ http://rruff.info/R060043/display=
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Лонгбан
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рихтерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Рихтерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Richterite [Архівовано 15 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Richterite [Архівовано 24 березня 2009 у Wayback Machine.]