Арфведсоніт
| Арфведсоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1] |
| IMA-номер | IMA2012 s.p. |
| Абревіатура | Arf[2] |
| Хімічна формула | NaNa₂(Fe²⁺₄Fe³⁺)Si₈O₂₂(OH)₂[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DE.25[4] |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний[5] |
| Сингонія | моноклінна сингонія[6] |
| Просторова група | просторова група C2/m[d][6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Юган Арведсон[5] |
| Типова місцевість | Kangerluarsuk fjord, Ilímaussaqd[7] |
 Арфведсоніт у Вікісховищі | |
Арфведсоніт (рос. арфведсонит; англ. arfvedsonite; нім. Arfvedsonit m) — мінерал, лужний амфібол ланцюжкової будови.
Названий у честь шведського хіміка Йоганна Арфведсона
Хімічна формула: (Na, Ca)3 Fe2+4 Fe3+[Si8O22] (OH)2 або Na2,5 Ca0,5 (Fe2+, Mg, Fe3+, Al)5 [Al0,5Si7,5O22](OH, F)2.
Містить (%): Na2О — 8,15; CaO — 4,65; FeO — 33,43; MgO — 0,81; Al2O3 — 4,45; Fe2O3 — 3,8; SiO2 — 43,85; H2O — 0,15.
Домішки — оксиди K2O, MnO, TiO2.
Сингонія моноклінна.
Густина 3,4-3,5.
Твердість 5,5-6.
Форми виділення: стовпчасті та тичкуваті кристали, зернисті агрегати.
Колір чорний, іноді з синім відтінком.
Риса темна, блакитно-сіра. Слабко прозорий у тонких шліфах.
Поширений в масивах нефелінових сієнітів. Зустрічається в лужних магматичних породах і пегматитах разом з содалітом, евдіалітом та ін.
Розрізняють:
- арфведсоніт-азбест (тонковолокниста відміна арфведсоніту стійка при високих температурах);
- арфведсоніт магніїстий (амфібол, за складом і оптичними властивостями проміжний між екерманітом і арфведсонітом).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2012.4276
- ↑ http://www.mindat.org/min-325.html
- ↑ а б Brooke H. A description of the crystalline form of some new minerals. Arfwedsonite // Ann. Philos. / T. Thomson — London: 1823. — Vol. 5. — P. 381. — ISSN 0365-4915
- ↑ а б Hawthorne F. C. The crystal chemistry of amphiboles: V. The structure and chemistry of arfvedsonite // The Canadian Mineralogist — Mineralogical Association of Canada, 1976. — Vol. 14. — P. 346. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Арфведсоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Арфведсоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- http://webmineral.com/data/Arfvedsonite.shtml [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
