Роберто Чальє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Чальє
Роберто Чальє
Роберто Чальє
Роберто Чальє у 1973 році
Особисті дані
Народження 24 листопада 1946(1946-11-24)
  Ліма, Перу
Смерть 10 вересня 2024(2024-09-10)[1] (77 років)
  Ліма, Перу[2]
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  Перу
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964–1965 Перу «Сентро Ікеньйо» ? (?)
1966–1970 Перу «Універсітаріо»  ? (?)
1971–1973 Перу «Дефенсор Ліма»  ? (?)
1974–1975 Перу «Спорт Бойз»  ? (?)
1976 Перу «Спортінг Крістал»  ? (?)
1977 Перу «Універсітаріо»  ? (?)
1978 Еквадор «Універсідад Католіка»  ? (?)
1979–1980 Перу «Універсітаріо»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1967–1973 Перу Перу 48 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1981 Перу «Хуан Ауріч»
1983 Перу «Депортіво Хунін»
1983–1984 Перу «Атлетіко Чалако»
1985 Перу «Депортіво Сан-Агустін»
1985 Перу Перу
1987 Перу «Депортіво Сан-Агустін»
1989 Перу «Дефенсор Ліма»
1989–1990 Перу «Депортіво Сан-Агустін»
1991 Перу «Дефенсор Ліма»
1992 Перу УТК (Кахамарка)
1992 Перу «Леон де Уануко»
1993 Перу «Спорт Бойз»
1994 Перу «Депортіво Мунісіпаль»
1995–1996 Перу «Депортіво Паскеро»
1996 Перу «Депортіво Сан-Агустін»
1997 Перу «Спорт Ла Лоретана»
1999–2001 Перу «Універсітаріо»
2002 Перу «Коопсоль»
2003 Перу «Депортіво Мунісіпаль»
2005 Перу «Альянса Ліма»
2009 Перу «Депортіво Сан-Маркос»
2010 Перу «Атлетіко Торіно»
2011 Перу «Депортіво U Амеріка»
2015–2017 Перу «Універсітаріо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Чальє (ісп. Roberto Challe, 24 листопада 1946, Ліма — 10 вересня 2024, там само) — перуанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Універсітаріо де Депортес» та «Дефенсор Ліма», а також національну збірну Перу. Згодом працював з цими ж командами і як головний тренер[3].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Сентро Ікеньйо», в якій провів два роки. Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Універсітаріо де Депортес», до складу якого приєднався 1966 року. Відіграв за команду з Ліми наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри і виграв чемпіонат Перу в 1966, 1967 та 1969 роках.

Уго Сотіль, Теофіло Кубільяс і Роберто Чальє у складі збірної Перу на Національному стадіоні в 1973 році.

Згодом з 1971 року грав у складі команди «Дефенсор Ліма». З цим клубом він знову став чемпіоном Перу в 1973 році. Цей чемпіонський титул став першим і єдиним в історії клубу. В подальшому також грав за «Спорт Бойз», «Спортінг Крістал», а 1977 року повернувся в «Універсітаріо де Депортес». Виступаючи за цю команду через напад на арбітра Чальє отримав однорічну дискваліфікацію і змушений був 1978 рік провести за кордоном, виступаючи за еквадорський «Універсідад Католіка» (Кіто)[4]. По закінченню дискваліфікації Роберто повернувся в «Універсітаріо», де і завершив ігрову кар'єру у 1980 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

28 липня 1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариському поєдинку з Уругваєм (0:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. У цьому турнірі він зіграв у всіх трьох матчах групового етапу, а також у програному чвертьфіналі проти майбутніх переможців турніру збірної Бразилії (2:4). В грі проти Марокко (3:0) Чальє забив гол.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 48 матчів, забивши 4 голи[5].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, очоливши тренерський штаб клубу «Хуан Ауріч», після чого працював ще з кількома місцевими командами.

У 1984 році увійшов до тренерського штабу Мойсеса Барака у збірній Перу, після звільнення якого 1985 року став головним тренером збірної Перу[6]. Під керівництвом Чальє перуанці вийшли в плей-оф кваліфікації на чемпіонат світу 1986 року, але там програли Чилі (2:4, 0:1) і не кваліфікувались на мундіаль, після чого Чальє покинув посаду.

Згодом очолював тренерський штаб низки перуанських клубів, а найбільших успіхів досяг тренуючи «Універсітаріо де Депортес», з яким 1999 та 2000 року виграв чемпіонат Перу, та «Дефенсор Ліма», яку привів до перемоги у другому перуанському дивізіоні в 1988 році[7].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]
«Універсітаріо де Депортес»: 1966, 1967, 1969
«Дефенсор Ліма»: 1973

Як тренер

[ред. | ред. код]
«Універсітаріо де Депортес»: 1999, 2000

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Falleció Roberto Chale: fútbol peruano de luto por muerte de leyenda de la Bicolor — Libero, 2024.
  2. ↑ Fútbol peruano de luto: Falleció Roberto Chale a los 77 años — 2024.
  3. ↑ Roberto Chale: El genio terrible - De Chalaca | Futbol para el que la conoce. dechalaca.com. Процитовано 16 січня 2021.
  4. ↑ Roberto Chale y la drástica sanción por patear a un árbitro hace 39 años. libero.pe (ісп.). 11 квітня 2016. Процитовано 16 січня 2021.
  5. ↑ Peru - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 13 січня 2021.
  6. ↑ BOCÓN, NOTICIAS EL (12 червня 2016). Roberto Chale: Un día como hoy lo nombraron DT de la selección | FUTBOL-PERUANO. El Bocón (ісп.). Процитовано 16 січня 2021.
  7. ↑ Peru - Second Level Winning Coaches. www.rsssf.com. Процитовано 16 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Роберто Чальє на сайті ФІФА (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Чальє&oldid=43649314