Перейти до вмісту

Роберт Аспрін

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Аспрін
англ. Robert Lynn Asprin
ПсевдонімБоб Аспрін
Народився28 червня 1946(1946-06-28)[1][2][…]
Сент-Джонс, Мічиган, США
Помер22 травня 2008(2008-05-22)[4][1][…] (61 рік)
Новий Орлеан, Луїзіана, США
·інфаркт міокарда
Країна США
Діяльністьпрозаїк-романіст, письменник, письменник наукової фантастики
Alma materУніверситет Мічигану
Жанрфентезі
У шлюбі зЛінн Еббі[5]
Нагороди
CMNS: Роберт Аспрін у Вікісховищі

Роберт Лінн Аспрін (англ. Robert Lynn Asprin; 28 червня 1946 — 22 травня 2008)[6] — американський автор творів наукової фантастики та фентезі.Його найвідомішими роботами є жартівливі серії «Міфопригоди» та «Корпорація Фуле».

Біографія

[ред. | ред. код]

Роберт Аспрін народився в місті Сент-Джонс, штат Мічиган, і з 1964 по 1965 рр. відвідував Мічиганський університет в Ен-Арбор, штат Мічиган. З 1965 по 1966 рік служив в армії США. Двічі одружений, має двох дітей. Був активним учасником науково-фантастичного фандому в перші роки Товариства творчого анахронізму під ім'ям «Янг Нузейтін». Співавтор «Великої Темної Орди» в 1971 році. Аспрін також був засновником і впливовим членом «Дорсал Ірегуларс». У 1976 році Аспрін був номінований на премію Г'юго у номінації «найкраща драматична постановка» за мультфільм-слайд-шоу «Захоплення», намальований Філом Фоліо.[7]

Ранні роботи

[ред. | ред. код]

Перший роман Аспріна — «Холодні фінансові війни» — розширена версія попередньої однойменної новели, що була опублікована в 1977 році.

Протягом наступних кількох років він створив та редагував (разом зі своєю тодішньою дружиною Лінн Еббі) серію загальносвітових антологій «Світ злодіїв»,[8] який став першим проєктом такого типу. Незабаром після того, як серія набрала хід, багато авторів випустили романи та оповідання за межами антологій, починаючи з «За межами святилища» Джанет Морріс, першого «авторизованого» роману Світу злодіїв, опублікованого у 1985 році.[9] У середині 1980-х років вийшла у світ серія графічних романів, а кілька інших авторів, серед яких Ендрю Дж. Оффут та Девід Дрейк, опублікували романи про своїх персонажів. У 2002 році Лінн Аббі відновила серію романом «Святилище».

У 1978 році Аспрін започаткував серію романів «МіфоПригоди», описавши комічні пригоди Сківа й Ааза в книзі «Ще один чудовий міф». Деякі з ранніх романів «Міфу» пізніше були адаптовані як комікси Фогліо та інших. Книги «МіфоПригод» протягом багатьох років пройшли через три видавничі компанії: «The Donning Company», «Meisha Merlin Publishing» та станом на 2008 рік — «Wildside Press».

У 90-ті роки 20 століття творчість Аспріна більшою частиною була присвячена пригодам крихітної компанії «Космічний легіон» та її заможного лідера Вілларда Фуле у серії жартівливих науково-фантастичних романах «Корпорація Фуле».

Криза письменництва

[ред. | ред. код]

Через низку особистих та фінансових проблем Аспрін припинив писати в 90-х роках 20 століття. На той час дві його книги увійшли до списку «Бестселерів The New York Times» і викликали інтерес шанувальників та Служби внутрішніх доходів. До всього, це сталося прямо під час майже семирічного письменницького застою. Врешті-решт він уклав мирову угоду з СВД,[10] яка спонукала його повернутися до писемності. Наприкінці 1990-х та на початку 2000-х він написав кілька романів у співпраці з авторами Пітером Хеком, Джоді Лінн Най і Ліндою Еванс. Ці романи включали продовження серій «МіфоПригоди» та «Корпорація Фуле», а також твори в нових серіях.

Пізні роботи

[ред. | ред. код]

Одним з останніх проєктів Аспріна був «Квартал НО», що спочатку створювався у співавторстві з Еріком Дель Карло, а згодом редагувався Терезою Паттерсон. «Квартал НО» був опублікований у листопаді 2009 року у DarkStar Books.

Співавтор Аспріна, Джоді Лін Най, завершила ще один роман «Угода Дракона», і продовжила серію «МіфоПригод».

Смерть та наслідки

[ред. | ред. код]

Роберт Аспрін помер 22 травня 2008 року від серцевого нападу у своєму будинку в Новому Орлеані.[11][12] Його знайшли лежачим на дивані з відкритим романом Террі Пратчетта у руках.[13]

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]

Серія МіфоПригоди

[ред. | ред. код]
  • Ще один прекрасний міф (1978)
  • МіфоТлумачення (1980)
  • МіфоНапрями (1982)
  • Вдача або міф (1983)
  • МіфоПерсоналії (1984)
  • Маленький міфотаврувальник (1985)
  • Корпорація МІФ (1986)
  • Міф-Нумерування та Перекручування (1987)
  • Корпорація МІФ у дії (1990)
  • Солодка міф-террія життя (1993)
  • Міфія неможлива (2001) хронологічно встановлений між МіфовимиНапрямими та Вдачою та Міфом
  • Ще трохи про Корпорацію МІФ (2002)
  • Міфосказання (2003) з Джоді Лін Най. Книга — це збірка новел, що включає як нові, так і раніше написані твори.
  • МіфоАльянси (2003) з Джоді Лін Най
  • Міфоідентичність (2004) з Джоді Лін Най
  • Клас Міфоспростування (2005) з Джоді Лін Най
  • Міфоздобутки (2006) з Джоді Лін Най
  • Міфошеф (2008) з Джоді Лін Най
  • Міфовдачі (2008) з Джоді Лін Най
  • Міфоінтерпретації єдиний автор: Джоді Лін Най.
  • Міфоцитати Роберта Асприна (2012): єдиний автор: Джоді Лін Най. Хоча написана і без самого Роберта Асприна, книга логічно є частиною серії «Міф».
  • Міфопідхід Роберта Асприна (2016): Джоді Лін Най.

Серія Корпорація Фуле (відома як — Блазнівська корпорація)

[ред. | ред. код]
  • Корпорація Фуле (1990)
  • Рай Фуле (1992)
  • Гроші Фуле (1999) з Пітером Дж. Хеком
  • Подвійний Фуле (2000) з Пітером Дж. Хеком
  • Немає Фуле краще старого Фуле (2004) з Пітером Дж. Хеком
  • Завдання Фуле (2006) з Пітером Дж. Хеком

Серія Скаути часу

[ред. | ред. код]
  • Скаути часу (1995) з Ліндою Еванс
  • Ставки гріха (1996) з Ліндою Еванс
  • Приголомшливий час (2000) з Ліндою Еванс
  • Будинок, який збудував Джек (2001) з Ліндою Еванс

Серія Холодні фінанси

[ред. | ред. код]
  • «Холодні фінансові війни» (1977)
  • «Воїн холодних фінансових війн» (1989) з Біллом Фосеттом

Редактор

[ред. | ред. код]

Серія Світ злодіїв

[ред. | ред. код]
  • Світ злодіїв (1979)
  • Казки про Вульгарний Єдиноріг (1980)
  • Тіні святилища (1981)
  • Сезон штормів (1982)
  • Обличчя хаосу (1983)
  • Крила Омена (1984)
  • Мертві зими (1985)
  • Душа міста (1986)
  • Кровні зв'язки (1986)
  • Післядії (1987)
  • Непрості альянси (1988)
  • Небо злодіїв (1989)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #108990168 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ http://www.mythadventures.net/
  5. ↑ http://lynnabbey.com/FaceOfChaos/friendship-never-forgotten/
  6. ↑ Memorial page
  7. ↑ Performing Arts. Recursive Science Fiction. New England Science Fiction Association. 3 серпня 2008. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2019.
  8. ↑ Thieves' World
  9. ↑ The Sacred Band of Stepsons, Janet Morris and Chris Morris (1985—2010)
  10. ↑ «Robert Asprin and Eric Del Carlo: No Quarter» [Архівовано 2013-11-20 у Wayback Machine.], Crescent Blues, Volume 4, Issue 5 (August 2002).
  11. ↑ Trans World News Notice of Death. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 24 травня 2008.
  12. ↑ SFScope Notice of Death from Natural Causes. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 травня 2008.
  13. ↑ Friendship never forgotten [Архівовано 2019-11-05 у Wayback Machine.]; by Lynn Abbey; published May 23, 2008; retrieved June 25, 2018

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Аспрін&oldid=43621434