Перейти до вмісту

Роберт Радеке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Радеке
нім. Robert Radecke
Основна інформація
Дата народження31 жовтня 1830(1830-10-31)[1][2][…]
Місце народженняДзецьморовіце, Ґміна Валім[1][4]
Дата смерті21 червня 1911(1911-06-21)[2][3][…] (80 років)
Місце смертіВернігероде, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина[4]
ПохованняСтаре кладовище дванадцяти апостолівd
Громадянство Німеччина
Професіїдиригент, композитор, піаніст, органіст
Відомі учніCornélie van Oosterzeed
Інструментискрипка і фортепіано[6]
ДітиErnst Radecked[1], Elisabeth Radecked і Joachim Radecked
Брати, сестриRudolf Radecked[1]
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Роберт Радеке (нім. Robert Radecke; 31 жовтня 1830, Дітмансдорф, Нижня Сілезія (нині Дзечморовіце в Нижньосілезькому воєводстві Польщі) — 21 червня 1911, Вернігероде) — німецький композитор, диригент і музичний педагог, скрипаль, піаніст. Батько Ернста Радеке.

Біографія

[ред. | ред. код]

Починав вчитися музики у Петера Люстнера. Потім закінчив Лейпцизьку консерваторію, де був учнем Юліуса Ріца (композиція), Ігнаца Мошелеса (фортеп'яно) і Фердинанда Давида (скрипка). У Лейпцигу Радек був членом оркестру Гевандгауза і лише через два роки після закінчення навчання, 1852 року став віцедиректором співочої академії та 1853 року — капельмейстером міського театру.

З 1855 року жив і працював, головним чином, в Берліні. Виступав як піаніст, грав другу скрипку у квартеті Фердинанда Лауба. З 1858 року диригував абонементними концертами, в 1863—1887 рр. капельмейстер придворної опери. Після смерті Юліуса Штерна 1883 року упродовж п'яти років очолював створену ним Консерваторію Штерна, в 1892—1907 рр. директор Королівського інституту церковної музики. У композиторській спадщині Радеке — симфонія фа мажор, увертюри «На березі» (нім. Am Strande) і «Король Йоганн», хорова і камерна музика, пісні.

Брат Рудольф Радек (1829—1893) — хоровий диригент.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Г. Риман Радеке // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1073.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ Discogs — 2000.
  6. ↑ Радеке, Роберт // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVI. — С. 67.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Радеке, Роберт: ноты произведений на International Music Score Library Project
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роберт_Радеке