Робсількор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Робсілько́р — робітничий і селянський кореспондент радянської преси. Масовий рух, ініційований комуністичною партією для підтримки радянських газет на місцях, постачання їх кореспонденцією та активізації читачів.

У перші роки робсількорівського руху дописи робсількорів використовували як доноси на антирадянські виступи селянства, що нерідко призводило до вбивств сількорів, які влада використовувала для актів терору проти заможного селянства (відома справа у с. Димівці Миколаївської області 1924 року, на матеріалах якої написаний роман А. Головка «Бур'ян»).

У 1920-х pp. цьому рухові патронували центральні радянські газети. На початку редакції газети містили більше матеріалів робсількорів, що знижувало журналістичний рівень, зокрема провінційної преси. Пізніше значення робсількорів у редакційній практиці послабилося. Проте цей рух на низах стимулюється далі; у 1960-х роках в Україні було понад 400 000 робсількорів[1].

На честь робсількорів названо радянський журнал «Робселькор».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.