Розбиття числа
Розбиття числа — це представлення у вигляді суми додатних цілих чисел, які називають частинами. При цьому порядок слідування частин не враховується, тобто розбиття, які відрізняються лише порядком частин, вважаються рівними.
Число розбиттів натурального числа є одним із фундаментальних об'єктів вивчення в теорії чисел.
Наприклад, {3, 1, 1} або {3, 2} — розбиття числа 5, оскільки 5 = 3 + 1 + 1 = 3 + 2. Всього існує розбиттів числа 5: {1, 1, 1, 1, 1}, {2, 1, 1, 1}, {2, 2, 1}, {3, 1, 1}, {3, 2}, {4, 1}, {5}.
Деякі значення числа розбиттів наведені в наступній таблиці[1]:
n | p(n) | Розбиття |
---|---|---|
1 | 1 | {1} |
2 | 2 | {1, 1}, {2} |
3 | 3 | {1, 1, 1}, {2, 1}, {3} |
4 | 5 | {1, 1, 1, 1}, {2, 1, 1}, {2, 2}, {3, 1}, {4} |
5 | 7 | {1, 1, 1, 1, 1}, {2, 1, 1, 1}, {2, 2, 1}, {3, 1, 1}, {3, 2}, {4, 1}, {5} |
6 | 11 | |
7 | 15 | |
8 | 22 | |
9 | 30 | |
10 | 42 | |
20 | 627 | |
50 | 204 226 | |
100 | 190 569 292 | |
1000 | 24 061 467 864 032 622 473 692 149 727 991 | |
10000 | 36 167 251 325 636 293 988 820 471 890 953 695 495 016 030 339 315 650 422 081 868 605 887 952 568 754 066 420 592 310 556 052 906 916 435 144 |
Послідовність числа розбиттів має наступну твірну функцію:
Формула була відкрита Ейлером в 1740 році.
Кількість розбиттів числа на доданки, що не перевищують , задовольняє формулу:
з початковими значення:
- для всіх
При цьому кількість всеможливих розбиттів числа дорівнює .
Розбиття зручно представляти у вигляді геометричних об'єктів, які називають діаграмами Юнга, в честь англійського математика Альфреда Юнга. Діаграма Юнга розбиття — підмножина першого квадранта площини, розбитого на комірки, кожна з яких являє собою одиничний квадрат. Комірки розташовуються в рядочки, перший з них має довжину , над нею розташовується рядочок довжиною , і т.д. до -го рядочка довжиною .
Більш формально, діаграма Юнга — це замикання множини точок таких, що
- і
де означає цілу частину .
Спряженим (або транспонованим) розбиттям до називають розбиття, діаграма Юнга якого є діаграмою Юнга розбиття , відображеною відносно прямої . Наприклад, спряженим до розбиття (6,4,4,1) буде розбиття (4,3,3,3,1,1). Спряжене розбиття позначається .
В англомовній літературі діаграми Юнга часто зображують відбитими відносно осі абсцис.
Такий об'єкт, званий діаграмою Феррерса[en], відрізняється тим, що
- замість комірок зображуються крапки;
- діаграма транспонується: рядки та стовпці міняються місцями.
Розбиття природним чином виникає в ряді математичних задач. Найбільш важливою з них є теорія зображень симетричної групи, де розбиття природно параметризує всі незвідні зображення. Суми по всім розбиттям часто зустрічаються в математичному аналізі.
- ↑ послідовність A000041 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS
- Эндрюс Г. Теория разбиений. — М.: Наука, 1982. — 255 с.
- Макдональд И. Симметрические функции и многочлены Холла. — М.: Мир, 1985. — 224 с.
- Вайнштейн Ф. В. Разбиение чисел // Квант. — 1988. — № 11. — С. 19—25.
- Фукс Д. О раскрытии скобок, об Эйлере, Гауссе, Макдональде и об упущенных возможностях // Квант. — 1981. — № 8. — С. 12—20.
- Новая теория доказывает природу цифр [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.].
- Бурман Ю. М. Разбиения и перестановки // Летняя школа «Современная математика». — 2004.