Роздори (селище)
селище Роздори | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Синельниківський район |
Тер. громада | Роздорська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12140290010050977 ![]() |
Основні дані | |
Засновано | 1778 р. |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▼ 1 633 (01.01.2022)[1] |
Поштовий індекс | 52532, 52533 |
Телефонний код | +380 5663 |
Географічні координати | 48°19′43″ пн. ш. 35°42′12″ сх. д. / 48.32861° пн. ш. 35.70333° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 100 м |
Водойма | р. Нижня Терса
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Роздори |
Селищна влада | |
Адреса | 52532, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт Роздори, вул. Горького 1А |
Голова селищної ради | Забудько Сергій Олексійович |
Карта | |
![]() | |
|
Роздо́ри — селище Синельниківського району Дніпропетровської області. Є адміністративним центром Роздорської селищної громади. Населення за переписом 2001 року становить 1 842 особи.
Селище міського типу Роздори розташоване на правому березі річки Нижня Терса, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Гострий Камінь, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Писарівка (Павлоградський район), на протилежному березі — села Старовишневецьке, Мар'ївка (Павлоградський район) та Новоіларіонівське (Павлоградський район).
Назва від слова роздор — «поділ річки на рукави, розвилок» (такий «роздор» тут робить р. Нижня Терса).
Перед тим як у 1778 році надвірний радник М. І. Карабин одержав у дар від Катерини II 6000 десятин землі, на землі Роздорів були розкидані поодинокі зимівники і хутірки запорізьких козаків Самарської паланки Запорозької Січі. У них Карабин заснував села Роздори та Карабинівку, оселивши поряд з вільними козаками своїх кріпаків. Згодом села були об’єднані в слободу Роздори. Головним заняттям її мешканців було землеробство, побічним — дрібне ремесло для власних потреб. В економічних примітках до Генерального межування говорилося: «Селяни працюють в полі, а крім того займаються рукоділлям, прядуть льон, коноплі, вовну, тчуть полотно, сукна, з яких шиють одяг»[2][3].
У 1882 році біля села споруджена залізнична станція Роздори.
Навколо селища ще у 1899 році були відкриті поклади каоліну. З інших корисних копалин є гравій, товща шару якого подекуди досягає по річці Нижній Терсі 12 метрів.
У 1957 році присвоєно статус — селище.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1701 | 92.35% |
російська | 128 | 6.04% |
білоруська | 4 | 0.22% |
циганська | 4 | 0.22% |
вірменська | 2 | 0.11% |
інші/не вказали | 3 | 0.16% |
Усього | 1842 | 100% |
- ТОВ «Дніпроагроальянс».
- ТОВ АХ «Південне».
- ПП Фірсов.
- Школа.
- 2 дитячих дошкільних закладів.
- Обласний госпіталь для ветеранів війни.
- Поліклініка.
- Будинок культури.
Через селище проходять автошлях територіального значення Т 0401 та залізнична лінія Синельникове II — Чаплине, на якій розташована однойменна станція.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Кругляк Ю. М., 1978.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- Погода в смт Роздори [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Роздори — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Педан І. П., Пятенко М. П., Сливко М. Н. Роздо́ри // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — С. 742-751