Романов Андрій Андрійович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/15 жовтня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
| Романов Андрій Андрійович | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 вересня 1996 Батурин |
| Смерть | 24 квітня 2024 (27 років) Кліщіївка (осколкове поранення) |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022—2024 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  МВС України |
| Рід військ |  Національна гвардія |
| Формування | 5-та окрема Слобожанська бригада |
| Війни / битви | Російсько-українська війна (з 2014) |
Андрій Андрійович Рома́нов (10 вересня 1996 — 24 квітня 2024) — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Народився в селищі Батурин Бахмацького району Чернігівської області.
У 2003—2014 навчався у Батуринській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Дитиною упродовж 8 років служив паламарем у батуринській церкві Воскресіння Господнього.
З 2017 мешкав з родиною у селі Обірки.
24 лютого 2022 Андрій прийняв військову присягу.
Перший етап служби проходив в Чернігівській 119-й окремій бригаді територіальної оборони. Згодом був переведений до Національної гвардії України, до бригади спеціального призначення «Азов», пізніше — до Слобожанської бригади НГУ, де служив мінометником.
Загинув у танковому бою 26 квітня під Кліщіївкою на Донеччині.[1]
У Андрія залишилися троє дітей, дружина, мати.
Прощання із Андрієм Романовим відбулося 1 травня 2024 у Батурині.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |