Романченко Андрій Дмитрович

Романченко Андрій Дмитрович
Романченко Андрій Дмитрович
Народження	17 жовтня 1970 (54 роки); Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Харківське державне художнє училище (1992) і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (2006)
Діяльність	сценограф
Вчитель	Батій Григорій Іванович
Працівник	ХАТОБ, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, Київський національний академічний театр оперети і Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
Нагороди	Премія імені Федора Нірода

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Романченко.

Андрі́й Дми́трович Рома́нченко (нар. 17 жовтня 1970, Полтава) — український художник театру.

Життєпис

Народився 17 жовтня 1970 року в місті Полтаві (нині Україна). Протягом 1989–1992 років навчався у Харківському державному художньому училищі з спеціальністю «Художник-декоратор». Був учнем Григорія Батія^[1]. У 1992—1998 роках працював художником-декоратором та художником-гримером у Харківському державному академічному театрі опери та балету імені Миколи Лисенка. У 1998–2006 роках продовжив навчання у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (кваліфікація — «Художник театру»).

У 2005–2008 роках — головний художник у Київському муніципальному театрі «Київська мала опера»; з 2009 року — художник-постановник Донецького обласного академічного українського музично-драматичного театру; з 2014 року — головний художник Київського національного академічного театру оперети; з 2020 року — головний художник Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької^[2]

Вибрані постановки

Починаючи з 1989 року здійснив низку постановок як художник-постановник у співпраці з різними режисерами, зокрема:

1989 — «Святий і грішний» В.Варфоломеєва, кафедра оперної та вокальної підготовки Харківського інституту мистецтв ім. .І. П. Котляревського, реж. В. Романчук
1990 — «Червоний куток» («Ми») М. Розовського, Театр «Катарсис» (м. Харків), реж. В. Романчук
1991 — «Опера про кішку, кашку і молочко» С. Баневича, Харківський ліцей мистецтв, реж. В. Романчук
1992 — «Франческа да Ріміні» C. Рахманінова, оперна студія Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського, реж. В. Романчук
1993 — «Служниця-пані» Ж.-Б. Перголезі, «Очікування» М. Таривердієв, Приватний камерний театр «Аморе» (м. Харків), реж. В. Ривіна
1994 — опера «Терем-теремок» І.Польських, Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка, реж. І. Черничко
1995 — опера «Царська наречена» М. Римського-Корсакова, оперна студія Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського, реж. в. о. доцента І. Ривіна
1996 — «Трагедія російського П'єро» М.Коваленко, Театр Марії Коваленко (м. Харків), реж. М. Коваленко
1997 — «Про Федота стрельца, удалого молодца!» Л. Філатова, Театр Марії Коваленко (м. Харків), реж. М. Коваленко
1999 — «Моцарт і Сальєрі» М. Римський-Корсаков, Національна філармонія України, реж. нар. артист України В. Лукашев
2001 — «Їж мене» Е.Сверлінг, Київський муніципальний театр «Колесо», реж. М. Богданов
2004 — «Старший син» О. Вампілова, Київський академічний молодий театр, реж. Є. Курман
2005 — «Качине полювання» Л.Вампілова, Тернопільський академічний обласний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, реж. Є. Курман
2006 — «Маруся Чурай» Л.Костенко, Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Івана Франка, реж. Є. Курман
2007 — «Королівський експромт» за Ж. Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич», Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька, реж. Є.Курман
2008 — «Задунаєць за порогом» С.Гулака-Артемовського, театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» (м. Київ), реж. нар. артист Укр. А. Хостікоєв
2008 — «Непорозуміння» А.Камю, Київський муніципальний театр «Вільна сцена», реж. Є. Курман
2009 — «Наречена ранкової зорі» за А.Касона «Ранкова фея», Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. Є. Курман
2010 — «Хоровод» А.Шніцлер, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. Є. Курман
2011 — мюзикл «Леонардо. Любов, якої не було» К.Брейтбурга, Є.Муравйова, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. Є. Курман
2011 — «Люкс для іноземців» Д.Фрімана, Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв» (м. Київ), реж. нар. артист Укр. А. Хостікоєв
2012 — «Фредерік, або Бульвар Злочину» Е.-Е. Шмітта, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. Є. Курман та засл. діяч мистецтв Укр. О. Кравчук
2012 — «Тьотя Мотя прієхала…» за М. Кулішем «Мина Мазайло», Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. І. Матіїв
2013 — мюзикл «Три мушкетери» М. Розовського, Ю. Ряшенцева, М. Дунаєвського, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. В. Маслій

Нагороди

2005 — диплом «За найкращу сценографію» Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори-2005. Дебют» за виставу «Качине полювання» О. Вампілова Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка,
2009 — Диплом-номінація «За найкращу музичну виставу» фестивалю «Київська пектораль» за виставу «Задунаєць за порогом» С.Гулака-Артемовського Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (м. Київ)
2009 — Диплом-номінація «За найкращу камерну виставу» фестивалю «Київська пектораль» за виставу «Непорозуміння» А.Камю Київського муніципального театру «Вільна сцена»
2013 — Приз XV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» за сценографію до вистави «Тьотя Мотя прієхала…» Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, реж. І.Матієв.
2014 — Премія Національної спілки театральних діячів України ім. Федора Нірода

Участь у виставках

1994 — Осіння молодіжна виставка Молодіжного об'єднання Харківської організації Спілки художників України, м. Харків, Будинок художників
1997 — виставка театрального костюму, галерея «Маестро», м. Харків
1998 — виставка, присвячена 60-річчю Харківської організації Спілки художників України, м. Харків, Будинок художників
2001 — Всеукраїнська різдвяна виставка, м. Харків, Будинок художників
2001 — виставка в рамках Всеукраїнського форуму національних культур «Всі ми діти твої, Україно!», м. Київ
2007 — виставка однієї вистави «Сценографічне рішення „Марусі Чурай“ Л.Костенко», Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, м. Київ
2010 — виставка сценографії, Київська національна картинна галерея
2012 — концептуальне вирішення виставки «Борис Косарев», Національний музей театрального, музичного та кіномистецтва України
2013 — Трієнале сценографії, Київська національна картинна галерея
2014 — персональна виставка «Театр на валізах» у Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.

Примітки

↑ Реквієм Митцю / Вільшани.
↑ Тетяна КОЗИРЄВА (25 листопада 2020). Від «Дон Кіхота» до «Гамлета». Про стратегію Андрія Романченка, який став новим головним художником Львівського театру ім. М.Заньковецької (ua) . «День». Процитовано 26 листопада 2020.

Посилання

Біографії Театр Харків Київ Львів

[1] Реквієм Митцю / Вільшани.

[Заньковецька-2] Тетяна КОЗИРЄВА (25 листопада 2020). Від «Дон Кіхота» до «Гамлета». Про стратегію Андрія Романченка, який став новим головним художником Львівського театру ім. М.Заньковецької (ua) . «День». Процитовано 26 листопада 2020.

[1]

[2]