Перейти до вмісту

Батій Григорій Іванович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Батій Григорій Іванович
Народження22 лютого 1929(1929-02-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільшани, Дергачівський район, Харківська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть3 лютого 2015(2015-02-03) (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет і пейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняХарківське державне художнє училище (1951) і Харківський художній інститут (1960) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценограф, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительШигимага Петро Антонович, Овчаренко Дмитро Павлович, Косарєв Борис Васильович і Чернишов Борис Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніРоманченко Андрій Дмитрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникХарківський академічний драматичний театр, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, Харківський академічний драматичний театр, Харківське державне художнє училище і ХАТОБ Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленУкраїнське театральне товариство і Спілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений художник України

Григорій Іванович Баті́й (22 лютого 1929, Вільшани — 3 лютого 2015) — український художник театру і педагог; член Українського театрального товариства з 1962 року та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1967 року[1]. Заслужений художник України з 2003 року[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1929 року у слободі Вільшанах (нині селище Харківського району Харківської області, Україна) у селянській сім'ї[3]. Протягом 1947—1951 років навчався у Харківському державному художньому училищі, був учнем Петра Шигимаги[1]. У 1951—1958 роках працював декоратором Харківського державного російського драматичного театру імені Олександра Пушкіна. Одночасно протягом 1954—1960 років навчався у Харківському художньому інституті у Бориса Косарєва, Дмитра Овчаренка, Бориса Чернишова. Дипломна робота — декорації на сцені Театру імені Пушкіна до п'єси «Барабанщиця» Опанаса Салинського[3].

У 1960—1986 роках працював художником Харківського державного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка; у 1986—1990 роках — у Харківському державному російському драматичному театрі імені Олександра Пушкіна. Протягом 1991—1996 років викладав у Харківвському художньому училищі (серед учнів Андрій Романенко[3]). З 1996 року — художник-постановник Харківського державного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка.

Мешкав у Харкові в будинку на проспекті Леніна, № 41/43, квартира № 201 та у будинку на проспекті Гагаріна, № 1, квартира № 25[1]. Помер 3 лютого 2015 року[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі театрально-декораційного мистецтва. Оформив вистави:

Працював також у галузі станкового живопису, створював портрети, пейзажі, зокрема написав портрети Леся Сердюка, Леоніда Тарабаринова, Михайла Старицького, Миколи Куліша, Віталія Губаренка, Миколи Смолича, Миколи Коваля, Світлани Коливанової, Теодора Попеску. Зробив два автопортрети з Володимиром Аноновим[3].

Брав участь у республіканських виставках з 1963 року, всесоюзних — з 1967 року. Персональні виставки відбуличя у Харкові у 1986 та 1989 роках[1].

Твори зберігаються в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України у Києві, фондах Міністерства культури та інформаційної політики України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Батій Григорій Іванович / Художники Харківщини.
  2. ↑ Указ Президента України від 25 березня 2003 року № 275/2003 «Про нагородження діячів театрального мистецтва»
  3. ↑ а б в г д Реквієм Митцю / Вільшани.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Батій_Григорій_Іванович&oldid=41149692