Перейти до вмісту

Романівка (Звягельський район)

Координати: 50°34′30″ пн. ш. 27°45′30″ сх. д. / 50.57500° пн. ш. 27.75833° сх. д. / 50.57500; 27.75833
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Романівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Брониківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080050010081872
Основні дані
Засноване 1650
Перша згадка 1650 (374 роки)
Населення 735 осіб
Площа 2,687 км²
Густота населення 273,54 осіб/км²
Поштовий індекс 11774
Географічні дані
Географічні координати 50°34′30″ пн. ш. 27°45′30″ сх. д. / 50.57500° пн. ш. 27.75833° сх. д. / 50.57500; 27.75833
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Водойми р. Лубня, Тня, Руденька
Відстань до
обласного центру
77 км
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Звягель I
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 11774, Житомирська обл., Звягельський р-н, с. Романівка
Карта
Романівка. Карта розташування: Україна
Романівка
Романівка
Романівка. Карта розташування: Житомирська область
Романівка
Романівка
Мапа
Мапа

Рома́нівка — село в Україні, адміністративний центр Брониківської сільської громади Звягельського району Житомирської області. Населення становить 735 осіб. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Брониківська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Романівка розміщене за 77 км від обласного центру та 11 км від районного центру. Через село тече річка Лубня, права притока Тні та пролягає автошлях міжнародного значення М06E40.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста складала 10 верст.

У 1923—1973 роках — адміністративний центр колишньої Романівської сільської ради Новоград-Волинського району[1].

З 2017 року село у складі Брониківської сільської громади.

16 листопада 2022 року Верховною Радою України було ухвалено рішення про перейменування Новоград-Волинського району в Звягельський[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 710 96.60%
російська 23 3.13%
інші/не вказали 2 0.27%
Усього 735 100%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Упоряд. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 174. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 липня 2023.
  2. Новоград-Волинському хочуть повернути історичну назву: пропозиція вже в Раді. РБК-Україна (укр.). РБК-Украина. Процитовано 9 листопада 2022.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Список населених місць  Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Посилання

[ред. | ред. код]