Перейти до вмісту

Варварівка (Брониківська сільська громада)

Координати: 50°31′37″ пн. ш. 27°57′34″ сх. д. / 50.52694° пн. ш. 27.95944° сх. д. / 50.52694; 27.95944
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Варварівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Брониківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080050060081309 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Колишня назва Барбарівка
Населення 285 (2001)
Площа 1,335 км²
Густота населення 213,48 осіб/км²
Поштовий індекс 11727[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°31′37″ пн. ш. 27°57′34″ сх. д. / 50.52694° пн. ш. 27.95944° сх. д. / 50.52694; 27.95944
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Водойми р. Тня
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774
Карта
Варварівка. Карта розташування: Україна
Варварівка
Варварівка
Варварівка. Карта розташування: Житомирська область
Варварівка
Варварівка
Мапа
Мапа

Варва́рівка (до 1946 року — Барбарівка) — село в Україні, у Брониківській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої Варварівської сільської ради. Кількість населення становить 285 осіб (2001). Через село тече річка Тня.

Населення

[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття в поселенні проживало 392 мешканці, дворів — 63[2][3], у 1906 році — 362 жителі, дворів — 42[4], відповідно до перепису 1911 року — 492 мешканці[3].

Станом на 1923 рік нараховувалося 106 дворів та 610 мешканців[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 345 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 285 осіб[6].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 282 98.95%
російська 3 1.05%
Усього 285 100%

Історія

[ред. | ред. код]

В люстрації 1577 року згадується як Барберів, що входив до Межиріцького ключа князів Корецьких, які платили звідти з 3 димів та 2 городів[2][3].

Колишня власність Любомирських, згодом — Чайківських та Радинських. В середині 19 століття — село Романівецької волості Новоград-Волинського повіту. Селян — 94, котрим належало 407 десятин, землі дворської — 650 десятин, належала кільком спадкоємцям Радинських; були великі каменоломні[8].

Наприкінці 19 століття — село Барбарівка (пол. Barbarówka) Романівецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 25 верст від Новограда-Волинського. Належало до православної парафії у Несолоні, за 5 верст[2][9][3].

У 1906 році — сільце Барбарівка (рос. Барбаровка) Романівецької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 28 верст, до волосного центру, с. Романівка — 18 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Новограді-Волинському[4].

У 1911 році в селі були три крамниці та кредитне товариство[3].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Барбарівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалося за 20 верст від районного центру, м. Новоград-Волинський[5].

20 червня 1930 року, в складі сільської ради, включене до новоствореного Соколовського району, 15 вересня 1930 року, внаслідок ліквідації Соколовського району, повернуте до складу Новоград-Волинського району. 1 червня 1935 року Новоград-Волинський район ліквідовано, село, разом із сільською радою, підпорядковане Новоград-Волинській міській раді Київської області.

7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село отримало назву Варварівка, сільську раду перейменовано на Варварівську.

4 червня 1958 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області. 30 вересня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 957 «Про зміну адміністративно-територіального поділу Новоград-Волинського району», село підпорядковане Несолонській сільській раді Новоград-Волинського району. 12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», село передане до складу Кам'яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району[10].

У 2017 році увійшло до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 7 березня 2020.
  2. а б в 2.) Barbarówka (ob. t. 1, 105, nr. 2) wieś … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 84. (пол.)
  3. а б в г д Цинкаловський О. Варварівка // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 156.
  4. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 25 лютого 2022.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 141. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 лютого 2023.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 26 лютого 2023.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. 2.) Barbarówka, wieś… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 105. (пол.)
  9. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 203. Процитовано 25 лютого 2023.
  10. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 217, 545, 559, 590. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 лютого 2023.
  11. Кам'яномайданська сільська рада

Посилання

[ред. | ред. код]