Перейти до вмісту

Ротоногі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ротоногі
Час існування: карбон—наш час
Odontodactylus scyllarus(інші мови)
Lysiosquillina maculata
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Підклас: Hoplocarida
Ряд: Ротоногі (Stomatopoda)
Latreille, 1817
Надродини[1]
Посилання
Вікісховище: Stomatopoda
Віківиди: Stomatopoda
EOL: 7370
ITIS: 99140
NCBI: 75390
Fossilworks: 22267

Ротоногі або раки-богомоли (Stomatopoda) — ряд хижих морських ракоподібних. Ротоногі відокремилися від інших представників класу вищих ракоподібних близько 400 мільйонів років тому[2]. Раки-богомоли зазвичай виростають до 10 см, хоча деякі з них можуть сягати 38 см завдовжки[3]. Карапакс рака-богомола покриває лише задню частину його голови та перші чотири сегменти грудей. Види, яких відомо понад 520, варіюються за кольором від відтінків коричневого до яскравих та строкатих кольорів. Вони є одними з найважливіших хижаків у багатьох мілководних, тропічних і субтропічних морських біотопах. Однак, попри свою поширеність, вони погано вивчені, оскільки багато видів проводять більшу частину свого життя, ховаючись у норах[4].

Раки-богомоли мають потужні ногощелепи, які використовуються для атаки та вбивства здобичі шляхом проколювання, оглушення або розчленовування. Деякі види богомолів мають спеціалізовані кальциновані «булави», для ураження здобичі з максимальною силою, в той час як інші мають гострі передні кінцівки, що використовуються для захоплення здобичі[5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Понад 520 видів ротоногих знайдено у всьому світі. Всі живі види відносяться до підряду Unipeltata, як виник приблизно 250 мільйонів років тому[2][6].

Ці агресивні та зазвичай поодинокі морські істоти проводять більшість їхнього життя ховаючись в кам'яних утвореннях або риють складні системи тунелів в морському дні. Вони рідко виходять зі своїх домівок, окрім полювання та переселення, а також залежно від виду можуть мати денний, нічний або сутінковий спосіб життя. На відміну від більшості ракоподібних, ротоногі деколи полюють, переслідують та вбивають здобич. Хоча деякі види живуть в помірних морях, переважно більшість видів живуть в тропічних і субтропічних водах в Індійському і Тихому океанах між східною Африкою та Гаваями. Вид Squilla oratoria зустрічається і досить звичайний в Середземному морі.

Загальний вигляд ротоногих

Тіло досить велике, досягає до 34 см завдовжки. Воно розчленоване на кілька відділів: протоцефалон, головогруди, груди і розвинене сегментоване черевце. Головогруди своєю чергою складаються зі злитих трьох головних і чотирьох грудних сегментів. До складу грудей входить чотири вільних сегменти.

Перша пара грудних ніжок виконує роль органу чуття. Наступні ніжки, з другої по п'яту пари — хапальні, вони призначені для захоплювання та утримання здобичі. І тільки останні три пари виконують ходильну функцію. Крім того, на перших п'яти парах грудних ніг є зябра, що виконують функцію органу дихання.

Хапальні ноги мають незвичайну особливість: в них останній членик лапок гострий і зубчастий. Він подібний до леза ножа і вкладається в спеціальну поздовжню борозну передостаннього членика, як складаний ніж. Перша пара хапальних ніг найбільша і найсильніша, ними раки-богомоли схоплюють здобич, а інші хапальні ніжки тільки її утримують. Оскільки за будовою хапальних ніг ​​ротоногі ракоподібні багато в чому схожі на комах-богомолів, то це і послужило приводом для їх назви: раки-богомоли.

Черевний відділ ротоногих помітно довший за передню частину тіла. При цьому перші п'ять черевних ніжок двогіллясті, листоподібні, з пір'ястими щетинками. Функції передніх черевних ніжок досить різноманітні. За їхньою допомогою ротоногі здатні плавати. До того ж на всіх передніх черевних ніжках розташовуються зябра, які мають вигляд тонкостінних, багаторазово розгалужених придатків, що сприяє збагаченню їхньої гемолімфи киснем. У самців перші дві пари черевних ніг перетворені в спеціальний копулятивний апарат, який грає визначальну роль у розмноженні. Остання пара черевних ніг трохи сплющена і разом з тельсоном вони утворюють хвостовий плавець, який грає важливу роль в маневреному плаванні.

Розвиток ротоногих ракоподібних відбувається з метаморфозом.

Особливості очей

[ред. | ред. код]
Рак-богомол зблизька, що демонструє будову очей. Три темні плями — це псевдозіниці, що вказують на оматідії, спрямовані в бік камери.

Вважається, що ротоногі ракоподібні є власниками найскладніших очей тваринного світу. По-перше, вони розрізняють 12 основних кольорів, а це в чотири рази більше, ніж здатні люди. По-друге, вони диференціюють різні види світлової поляризації, тобто визначають напрямок коливань світлової хвилі. По-третє, їхні світлочутливі клітини очей обертаються відносно площини поляризації світла, сприймаючи практично весь видимий спектр — від ультрафіолетової межі до інфрачервоної.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Odontodactylus scyllarus, Андаманське море, Таїланд

Більшість видів ротоногих ракоподібних риють нори в морському ґрунті. Більшу частину часу вони проводять в норах. Раки-богомоли зариваються в ґрунт переднім кінцем тіла, орудуючи рострумом і ногощелепами. Готова нора зазвичай має два виходи, і вода, яку направляють помахами передніх черевних ніжок, вільно протікає через неї. Нори Lysiosquilla excavathrix досягають глибини 1 метр. Дрібні види ротоногих, що належать до родів Gonodactylus(інші мови) і Coronida(інші мови) ховаються в щілинах між гілками різних коралів. А є й такі дрібні види, які самі норки не риють, а використовують нори більших побратимів. Практично всі представники родини поширені в теплих морях. Вони ведуть хижий спосіб життя, полюючи на дрібних безхребетних. Вилазячи назовні зі своїх нір, вони повзають по поверхні ґрунту за допомогою задніх грудних ніг, допомагаючи собі й ногощелепами. При цьому вони згинаються і рак спирається на них, як на милиці. Можуть раки при необхідності й досить швидко плавати.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Joel W. Martin & George E. Davis (2001). An Updated Classification of the Recent Crustacea (PDF). Natural History Museum of Los Angeles County. с. 132. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2013. Процитовано 3 листопада 2017.
  2. а б Van Der Wal, Cara; Ahyong, Shane T.; Ho, Simon Y.W.; Lo, Nathan (21 вересня 2017). The evolutionary history of Stomatopoda (Crustacea: Malacostraca) inferred from molecular data. PeerJ (англ.). 5: e3844. doi:10.7717/peerj.3844. ISSN 2167-8359. PMC 5610894. PMID 28948111.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  3. Gonser, James (14 лютого 2003). Large shrimp thriving in Ala Wai Canal muck. The Honolulu Advertiser. Hawaii's Newspaper (англ.).
  4. Ross Piper (2007). Extraordinary Animals: An Encyclopedia of Curious and Unusual Animals (англ.). Greenwood Press. ISBN 978-0-313-33922-6.
  5. Michelson, Molly (5 березня 2015). Why are Mantis Shrimp so Awesome?. California Academy of Sciences (англ.). Процитовано 24 грудня 2024.
  6. Stomatopoda – mantis shrimps. The Tree of Life. Mikko's Phylogeny Archive (англ.). Процитовано 24 грудня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]