Координати: 50°57′4″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д. / 50.95111° пн. ш. 32.80917° сх. д. / 50.95111; 32.80917
Очікує на перевірку

Рубанка (Ніжинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рубанка (Бахмацький район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рубанка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Дмитрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74040130100022675
Основні дані
Засноване 1740
Населення 491 (2012 рік)
Площа 0,315 км²
Густота населення 2241,27 осіб/км²
Поштовий індекс 16570
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 50°57′4″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д. / 50.95111° пн. ш. 32.80917° сх. д. / 50.95111; 32.80917
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Місцева влада
Адреса ради 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18
Карта
Рубанка. Карта розташування: Україна
Рубанка
Рубанка
Рубанка. Карта розташування: Чернігівська область
Рубанка
Рубанка
Мапа
Мапа

Ру́банка — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — до 300 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташована за 30 км від районного центру, 7 км — до зал. ст. Григорівка. До 2020 Рубанській сільській раді підлягали поселення Заболоття, Нове, Смолове, Терешиха.

Біля села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Біловежівський.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 696 98.58%
російська 8 1.14%
білоруська 1 0.14%
інші/не вказали 1 0.14%
Усього 706 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Заснована 1740 в межах Прилуцького полку Гетьманської України. За переказами, частину села будували з дубняка Шостопалового хутора, який тепер носить назву Шевченкове.

Короткий опис села в довіднику «Малоросія»:

Десять верст на північний захід від станції [Дмитрівки] знаходиться село Рубанка з 2 ,5 - тисячним населенням. При цьому селі з 1849 року існує завод-гуральня Фролової з річним виробництвом спирту на 20 тисяч рублів.

У 1905 році відбулось селянське заворушення, придушене окремою військовою групою царського уряду. У 1906 році стався страйк 500 працівників бурякових ферм підприємця Харитоненка. Вимоги: збільшення заробітної платні, покращення умов оренди землі.

З 1917 — у складі УНР. На поч. 1918 у селі з'явилися перші прихильники більшовиків, яких швидко нейтралізували місцеві люди. Так, терориста І. Матченка, який був агентом комуністичної влади, страчено за рішенням сходу села.

У 1927 році відбулась перша спроба організувати колгосп. Спочатку під виглядом комуни під назвою «Комінтерн». Селяни чинили опір грабункам комуністичної влади. Для упокорення села влада застосувала терор голодом, відомий у світі як геноцид українського народу 1932-33. Більшість убитих голодом — хронічно хворі, діти, старші люди. Селяни чинили збройний опір спробам комуністів знищити всі їстівні припаси. Жінки вдалися до повстання (Рубанське повстання 1933), в ході якого погромлено місцевий елеватор, де зберігалося награбоване у селян. В результаті власникам повернули тонни зерна, що відвернуло масову смерть людей від голоду.

Комуністична влада зруйнувала церкву святителя Миколая Міри Лікійської.

У часи німецько-радянської війни 1941—1945, було мобілізовано 570 мешканців Рубанки, з них 328 (близько 60 %) загинули.

У 1957 та 1967 у селі встановлено памятники загиблим у Другу Світову війну.

У післявоєнній часи в селі розвивалося тваринництво.

Комуністи активно переслідували православних рубанців. Після численних конфліктів було закрито православну парафію, яка проводила богослужіння у звичайній хаті.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Село переживає гостру демографічну кризу, властиву усьому бахмацькому краю. Але збережено загальноосвітню середню школу (51 учень, 15 вчителів), аптеку та лікарню із стаціонаром, яка функціонує і як інтернат для літніх та немічних людей. Головний лікар — Олег Петрович Калиняк (випускник Тернопільського мед. ун-ту), переслідувався владою Віктора Януковича, але провину не довели, так як справа була замовною.

У селі з 2008 релігійна громада УПЦ Київського патріархату, а з 2019 - ПЦУ (ієрей Володимир Павлина) — одна з чотирьох на Бахмацький район.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Погода в селі


  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних