Рубін
Рубін | |
---|---|
Загальні відомості | |
Хімічна формула | Оксид алюмінію з хромом Al2O3 |
Ідентифікація | |
Колір | Червоний, червоно-коричневий, червоно-пурпуровий |
Сингонія | Тригональна |
Злам | несправжній Злам |
Твердість | 9 |
Блиск | Скляний |
Колір риси | Біла |
Густина | 3,97 ÷ 4,05 |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | ~1,762÷1,770 |
Рубін у Вікісховищі |
Рубі́н (лат. rubens, rubinus — червоний) — різновид мінералу корунду. Червоне забарвлення зумовлене домішками хрому; колір може варіюватися від блідо-червоного до темно-червоного.
Застаріла назва — сардіс, лал.
Термін можна простежити через середньоверхньонімецьку (приблизно з 1250 року) rubīn і старофранцузьку rubin від середньолатинської rubinus (назва червоного дорогоцінного каменю[1]) до латинської rubeus («червоний, червоний»).[2]
Тобто, основна версія походження назви — від лат. «rubeus» — червоний.
Вважається, що рубіни видобували й цінували в шахтах на території сучасної М'янми ще в бронзовому віці. Воїни давньої Бірми вживлювали собі під шкіру рубіни, вірячи що це зробить їх невразливими для ворожої зброї.
Більше 2000 років тому рубіни також шанувалися в Індії і використовувалися як талісмани. Рубін на санскриті носить назву «ратнарадж» — цар каменів. Знали рубіни також стародавні єгиптяни, греки й римляни. Київський князь Святослав Хоробрий носив сережку з рубіном і перлиною.
Рубін має важливе значення вже в Старому Завіті: це четвертий з дванадцяти каменів, що прикрашають ефод первосвященика, кожен з яких призначений племені Ізраїлю. Рубін є символом царського племені Юди. Грабанус Мавр пише, що рубін світиться навіть у темряві та символізує слово Боже.[3] Алкуїн вважав, що рубін символізує Христа.[4] Тому гранильники представляли рубін як «камінь каменів», який об'єднує «силу» всіх інших каменів.[5]
Близько 1800 року було визнано зв'язок із сапфіром. З тих пір рубіни можна було відрізнити від червоних шпінелей і червоних гранатів, які раніше всі називали карбункулами.
1800 року в Європі відкрили спорідненість рубіна до сапфіра. 1835 року почали виготовляти штучні рубіни.
В українській науковій літературі вперше описаний у лекції «Про камені та геми» Ф. Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.).
Хімічна формула: Al2О3
Колір: червоний, з різними відтінками. Колір риски — білий
Рубіни мають твердість 9,0 за шкалою мінералів Мооса. Серед природних дорогоцінних каменів тільки муассаніт і алмаз є твердішими, алмаз має твердість 10,0, а муассаніт — 9,5 і таким чином знаходиться між корундом (рубіном) і алмазом за твердістю. Густина рубіну 3,97 — 4,05 (докладніше див. корунд). Від червоної шпінелі відрізняється за формою кристалів, в інших випадках відрізняють інструментально, наприклад під мікроскопом. Червоне забарвлення додає домішка хрому. Червоний корунд називають рубіном, синій — сапфіром. Світлофарбований сапфір або безбарвний корунд ювелірної якості носить назву лейкосапфір. «Зірчасті» різновиди рубіну й сапфіру з добре вираженим ефектом астеризму обробляються у вигляді кабошону.
Спайність: відсутня. Злам: дрібнораковистий, нерівний, крихкий. Сингонія: тригональна. Кристали: шестигранні депірамідальні, таблитчасті, рідше призматичні.
Плеохроїзм: сильний від жовтувато-червоного до насиченого карміново-червоного.
Люмінесценція: сильна, карміново-червона.
Утворюється метасоматичним шляхом як пневматолітово-гідротермальний мінерал при процесах скарнування мармурів (родовища у М'янмі, Таїланді, Пакистані). Зустрічається у жилах слюдистих плагіоклазитів серед кальцифірів і ультраосновних порід (родовища у Танзанії, Кенії). Головний промисловий тип родовищ — елювіально-делювіальні і алювіальні розсипи ближнього зносу.
Окрім Антарктиди, зустрічається на всіх континентах. Цінуються в основному азійські рубіни.
Головними країнами-експортерами рубінів на сьогодні є, у порядку спадання: Мадагаскар, Мозамбік, М'янма, Таїланд, Шрі-Ланка, В'єтнам та Камбоджа. Користуються попитом також рубіни з Східної Африки, з таких країн, як Танзанія. З найдавніших часів видобувається на Памірі (родовище Кухілал, Таджикистан).
З часів середньовіччя найбільшу славу отримали рубіни Могоку (Північно-Східна М'янма). Тут в «долині рубінів» протягом майже п'ятнадцяти століть (до самого нашого часу) видобували найкращі у світі рубіни відтінку «голубиної крові» (чистий, яскравий, глибокий червоний колір). Ж. Кессель у книзі «Долина рубінів» стверджував: «Усі рубіни, про які повідомляють найдавніші тексти — Коран, Пісня над піснями, китайські літописи й індійські веди, — усі рубіни, які з одвічних часів одягали на себе князі, королі й імператори, усі рубіни, що прикрашали діадеми, тіари й корони, а також незліченні скарби раджів, — усі ці рубіни, усі до останнього, найдавнішого, прийшли до нас з долини Могоку».
Історично рубіни видобували також у Таїланді, в районах Пайлін і Самлут в Камбоджі, а також в Афганістані, Австралії, Бразилії, Колумбії, Індії, Намібії, Японії та Шотландії. Після Другої світової війни родовища рубінів були знайдені на Мадагаскарі, Мозамбіку, Непалі, Пакистані, Таджикистані, Танзанії та В'єтнамі.[6]
Республіка Північна Македонія в Європі має природні рубіни. В основному їх можна знайти в околицях міста Прилеп. Македонські рубіни мають унікальний малиновий колір.[7]
Рубіни були знайдені в штатах США Монтана, Північна Кароліна, Південна Кароліна та Вайомінг.[8]
Шпінель, ще один червоний дорогоцінний камінь, іноді знаходять разом з рубінами в гравії або мармурі. Ті, хто не має досвіду роботи з дорогоцінними каменями, можуть прийняти червону шпінель за рубіни. Однак найкраща червона шпінель, яку зараз дуже шукають, може мати вартість, яка наближається до всіх, крім найкращих зразків рубіна.[9][10]
Долина Могок у Верхній М'янмі,яка протягом століть була головним у світі джерелом рубінів за останні роки дає небагато рубінів. Натомість у центральній М’янмі район Монг Хсу почав видобувати рубіни в 1990-х роках і швидко став головним у світі районом видобутку рубінів. Найновіше знайдене родовище рубінів у М'янмі знаходиться в Нам'я (Нам'язейк), розташованому в північному штаті Качин.[11]
У пакистанському Кашмірі є величезні підтверджені запаси мільйонів рубінів вартістю до півмільярда доларів.[12] Однак станом на 2017 рік існувала лише одна шахта (у Чітта-Каті) через відсутність інвестицій.[13]
В Афганістані рубіни видобувають у Джегдалек.[14]
У 2017 році в Гренландії почала працювати шахта Aappaluttoq . Шахта розташована в 160 кілометрах на південь від Нуука, столиці Гренландії.[15]. Рубіни в Гренландії вважаються одними з найдавніших у світі, їм приблизно 3 мільярди років.[16]
Рубінова копальня Монтепуез на північному сході Мозамбіку розташована на одному з найзначніших рубінових родовищ у світі [17]. Хоча рубіни були виявлені тут лише вперше в 2009 році, менш ніж за десять років Мозамбік став одним з найбільших у світі видобувників рубінів.[18][19]
В Україні рубіни є в районі Середнього Побужжя (Капітанівське родовище).
-
Природні кристали рубінів (Вінза, Танзанія)
-
Природний рубін з включеннями
-
Рожевий рубін після ограновування
-
Пурпурові рубіни
-
Кристалічна структура рубіна
- У квантовій електроніці. У лазерній техніці застосовуються синтетичні рубіни. Найперший твердотільний лазер і одночасно перший працюючий лазер у світі створив на штучному рубіні Теодор Майман 1960 року.
- Дорогоцінний камінь I категорії, використовується в коштовних ювелірних виробах. Використовують як дорогоцінний камінь, при виготовленні годинникових каменів.
- «Рубін Едуарда» — 167 кар (Британський музей природничої історії, Лондон);
- Зірчастий рубін «Ріва» — 138,7 кар (Смітсонівський інститут, Вашингтон);
- Зірчастий рубін «Де Лонга» — 100 кар (Американський музей природознавства, Нью-Йорк);
- Рубін «Мир» — 43 кар, отримав назву за те, що був знайдений у 1919 році, під час закінчення першої світової війни.
За старих часів рубіни славилися як «камені життя і любові». Вважалося, що володіння таким каменем додає господареві більше влади, сміливість і гідність. Рубінами сподівалися захиститися від біса й від чуми. Рубін є знаком зодіаку Скорпіона, Лева і Козерога.
-
Кулон у формі хреста, перша половина XVIII століття
-
Підвіска з рубінами та опалами, друга чверть XVIII століття
-
Статуетка Св. Георгія, 1586-1597 роки
-
Трон шаха Аббаса I — подарунок царю Борису Годунову, до 1604 року, 552 рубіна, 825 каменів бірюзи, 177 перлин і 700 половинок перлин, Кремль
-
Вікторіанська брошка з рубінами і діамантами
Рубіни, як і інші дорогоцінні камені, оцінюють з використанням критеріїв, відомих як «чотири C» (color, cut, clarity and carat): колір, ограновування, прозорість та вага в каратах. Рубіни також оцінюють на основі їх країни походження.
При оцінці кольорових дорогоцінних каменів колір є найважливішим фактором. Колір ділиться на три компоненти: відтінок, насиченість і тон. Прозорі дорогоцінні камені зустрічаються в чистих спектральних відтінках червоного, оранжевого, жовтого, зеленого, синього, фіолетового. Колір рубіна — червоний. Всі інші різновиди корунду називаються сапфірами.
Фактично 95% рубінів на ювелірному ринку проходять процедуру облагородження. Завдяки термічній обробці покращується зовнішній вигляд каменю. Рубін внаслідок екстремальних температур набуває насиченого кольору та товарного виду. Саме облагородження за допомогою тільки нагрівання не вважається негативним явищем, оскільки натуральність каменя від цього не втрачається.[20] Втім, найвищу ціну та інвестиційну привабливість мають камені, не облагороджені ніяким чином. Деякі види облагродження, як наприклад, заповнення мікротріщин рубіна свинцевим склом за високих температур, чи насичення поверхневого шару вже ограненого каменя берилієм для надання йому певного забарвлення, дуже знижують ціну каменя в порівнянні з необлагородженим, чи облагородженим тільки нагріванням. Втім, ці методи використовуються тільки для неякісної сировини, яка не потрапила б в продаж, не будучи облагородженою таким чином. Каменів, облагороджених методом заповнення свинцевим склом в торгівельній мережі абсолютна більшість.
Знайти в магазинах прикраси з рубінами, що не проходили нагрівання, фактично неможливо. Трапляються тільки поодинокі випадки, що представляються в основному на аукціонах.
- ↑ Otto Zekert, Österreichischer Apothekerverein, Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie (Hrsg.): Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 153 (Latein, eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche — Rubinus: Rubin-Edelstein).
- ↑ Friedrich Kluge: Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Hrsg.: Alfred Götze, Walther Mitzka. 21., unveränderte Auflage. De Gruyter, Berlin, New York 1975, ISBN 3-11-005709-3, S. 611.
- ↑ De universo. Migne, Patrologia Latina 111, (1864) col. 471.
- ↑ Alkuin: Commentaria in Apocalypsin. Migne, Patrologia Latina 100, col. 1106.
- ↑ Paul Studer, Joan Evans: Anglo-Norman Lapidaries. Champion, Paris 1924, S. 89
- ↑ Ruby and Sapphire Origins. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ Caucaso, Osservatorio Balcani e. A Macedonian Ruby. OBC Transeuropa (італ.). Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
- ↑ Giuliani, Gaston; Groat, Lee A.; Fallick, Anthony E.; Pignatelli, Isabella; Pardieu, Vincent (July 2020). Ruby Deposits: A Review and Geological Classification. Minerals (англ.). 10 (7): 597. Bibcode:2020Mine...10..597G. doi:10.3390/min10070597. ISSN 2075-163X.
- ↑ Wenk, Hans-Rudolf; Bulakh, A. G. (2004). Minerals: their constitution and origin. Cambridge, U.K.: Cambridge University Press. с. 539—541. ISBN 0-521-52958-1.
- ↑ Kathleen Beckett (10 лютого 2020). Spinel: 'The Great Impostor' No More. The New York Times. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Burmese Ruby – The King of Natural Ruby Gem Stone. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Rubies, the buried treasures of Pakistani Kashmir. France24. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ Caroline Nelly Perrot. Rubies, the buried treasures of Pakistani Kashmir. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ The dangerous world of Pakistan's gem trade. Maclean's. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ GIA – Greenland Ruby. www.gia.edu. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Vertriest, Wim (Spring 2019). Greenland Ruby Update. Gems & Gemology. 55 (1).
- ↑ Mozambique: A Ruby Discovery for the 21st Century | Gems & Gemology. www.gia.edu (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑ Wim, Vertriest (Summer 2019). RUBY FROM MOZAMBIQUE: A REVIEW (PDF). Gems and Gemology.
- ↑ Lankarani, Nazanin (2 липня 2023). When It Comes to Rubies, Is Mozambique the New Star?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 27 червня 2024.
- ↑ Рубін і його облагородження.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рубін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Рубін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Аналіз ринку рубінів за якісними та вартісними показниками / В. Індутний, Н. Мережко, К. Пірковіч // Технічні науки та технології. — 2017. — № 2 (8). — С. 66-74.
- Із чарівних комор підземелля: Світ корисних копалин України / В. В. Губарець, І. А. Падалка.– К. : Техніка, 2003. — 256 с. — Бібліогр.: с. 252. — ISBN 966-575-071-2
- Коштовне та декоративне каміння України / І. К. Латиш, І. А. Падалка ; НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення, Укр. мінералог. т-во. — К. : АртЕк, 2003. — 144 с.+ 16 арк. іл. — Бібліогр.: с. 141. — ISBN 966-505-128-8
- Все о рубине / Л. А. Литвинов. — Х. : Прапор, 1991. — 150 с. : іл. — ISBN 5-7766-0184-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Гемологія (практичні аспекти): навч. посібник / М. Т. Бакка, С. Б. Олексійчук. — Житомир: ЖДТУ, 2005. — 287 с.
- Рубін // Інформаційно-освітня система "Геологічний словник: відкритий навчально-науковий вебресурс".
- Рубін у базі catalogmineralov.ru
- Класифікація рубінів згідно технічних умов України ТУ У 36.2-32049733-001:2010 «Камені дорогоцінні кольорові»
- International Colored Stone Association's ruby overview page
- Webmineral crystallographic and mineral info
- Mindat Ruby localities