Руднє-Вигранська сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руднє-Вигранська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Лугинський район
Адм. центр с. Рудня-Вигранка
Утворена 8 вересня 1925 року
Ліквідована 5 квітня 1951 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 975 (1931)
Населені пункти 2
Контактні дані
Адреса с. Рудня-Вигранка, Лугинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР
Мапа

Руднє-Вигранська сільська рада (Руднє-Вигнанська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Лугинському районі Коростенської й Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Рудня-Вигранка.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

[ред. | ред. код]

У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 651 особу[1].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 975 осіб[2].

Історія та адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Створена 8 вересня 1925 року як польська національна сільська рада, в складі сіл Рудня-Вигнанка (Рудня-Вигранка) та Рудня-Гамарня Бовсунівської сільської ради Лугинського району Коростенської округи[3].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Лугинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Рудня-Вигранка та Рудня-Гамарня[4].

Ліквідована 5 квітня 1951 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про ліквідацію Руднє-Вигранської сільської ради Лугинського району», територію та населені пункти ради приєднано до складу Лугинської Другої сільської ради Лугинського району Житомирської області[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 501. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 28 вересня 2023. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  2. Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 59. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2023.
  3. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 174, 547. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2023.
  4. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 177. Процитовано 15 липня 2023.