Перейти до вмісту

Русь Сидяча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Благодійний фонд допомоги засудженим та їх сім'ям «Московія Сидяча»
ТипРосійська громадська некомерційна організація
Рік заснування21 листопада 2008
ЗасновникОльга Романова
РозташуванняРосія, Москва, Новоспаський пров., буд. 3, корп. 2
Ключові фігуриСергій Шаров-Делоне
Сфера діяльностіПравозахисна
Вебсайтzekovnet.ru

Русь Сидяча (НКО Благодійний фонд допомоги засудженим та їх сім'ям «Русь Сидяча», рос. «Русь Сидящая») — неурядова організація, метою якої є юридична і гуманітарна допомога громадянам, які зіткнулися з російськими слідством і пенітенціарною системою. Головний офіс організації знаходиться в Москві. Крім того, офіси організації є в Новосибірську, Санкт-Петербурзі і Ярославлі.

Паралельно з НКО існує громадський рух «Русь Сидяча» — незареєстроване об'єднання громадян, які зіткнулися з порушенням прав працівниками правоохоронної, судової, наглядової і пенітенціарної систем РФ[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Рух «Русь Сидяча» було засновано 21 листопада 2008 року російською журналісткою та публіцисткою Ольгою Романовою[2]. Назва «Русь Сидяча» запропонувала Ірина Ясина. У витоків руху було неформальне об'єднання громадян, чиї родичі перебували в місцях позбавлення волі. У 2014 році в Громадському русі «Русь Сидяча» було прийнято рішення про реєстрацію «Благодійного фонду допомоги засудженим та їх сім'ям»[3].

Керівництво

[ред. | ред. код]

Фондом та рухом керує журналістка Ольга Романова. За діяльністю фонду спостерігає опікунська рада, в яку входять Світлана Бахміна, Ірина Ясина, Володимир Переверзін, Тамара Ейдельман та Марія Ейсмонт. До його загибелі в липні 2018 року в опікунську раду входив також Петро Офіцеров.

Фінансування

[ред. | ред. код]

Благодійний фонд допомоги засудженим та їх сім'ям «Русь Сидяча» існує на пожертви громадян.

У серпні 2017 року «Русі Сидячий» був виділений[4] президентський грант у розмірі трьох мільйонів рублів. Але незабаром організація відмовилася[5] від його отримання. Пізніше Ольга Романова пояснила[6] цю відмову побоюванням повторити долю колишнього директора департаменту державної підтримки мистецтва і народної творчості Міністерства культури Росії Соф'ї Апфельбаум[7].

З весни 2018 року фонду виділяється грант ЄС на створення і роботу регіональних «юридичних клінік».

Глава «Русі Сидячої» Ольга Романова оголосила на своїй сторінці в Facebook, що з 26 червня 2020 року Благодійний фонд буде закрито. Приводом стало рішення суду виплатити колишньому співробітнику Дінару Ідрісову компенсацію в розмірі 1,3 млн рублів і знову працевлаштувати його[8]. За словами Романової, рахунки Фонду були заарештовані, і у нього не було цієї суми грошей. Однак вона також заявила, що фонд продовжить свою роботу тільки зараз без юридичної особи.

Діяльність і проєкти

[ред. | ред. код]

Юристи фонду захищають людей в судах, допомагають писати скарги, проводять юридичні консультації. Також Фонд збирає і відправляє посилки в колонії і СІЗО, збирає речі для спецінтернатів, надає гуманітарну допомогу сім'ям ув'язнених.

Школа громадського захисника — спільний проєкт «Русі сидячої», Сахаровського центру і ОВД-Інфо. Це проєкт для тих, хто хоче знати про свої права і вчитися захищати себе і своїх близьких в судах у кримінальних та адміністративних справах, а також у відділеннях поліції від незаконних дій співробітників правоохоронних органів. Адвокати та юристи безкоштовно розповідають про те, що робити, якщо затримали на мітингу, якщо стукають у двері «відкрийте, поліція», якщо дзвонять і запрошують «просто поговорити», якщо ваша близька людина потрапила до в'язниці[9].

МедіаЛабораторія[10] — проєкт «Русі Сидячої» для подолання німоти. Проєкт допомагає людям, що не володіють навичками ділової, громадської або адміністративної комунікації, розповідати свою історію зрозуміло і просто.

Тюремний консультант[11] почав працювати 19 вересня 2017 року. Це онлайн-система інформаційної підтримки ув'язнених і їх сімей. Проєкт створено командою «Русі Сидячої» в інкубаторі низових ініціатив Human Rights Incubator[12]. На сайті vturme.info публікується вся необхідна інформація для людей, що зіткнулися з російською системою кримінального переслідування і виконання покарань. На основі практики фонду допомоги засудженим «Русь Сидяча» в ньому представлені базові поради з проблемних ситуацій. Проєкт створення онлайн-довідника в формі «тюремної вікіпедії» став переможцем конкурсу низових ініціатив Human Rights Incubator НКО «Меморіал», що дозволило команді фонду поділитися своїм досвідом і знаннями.

Конфлікт з керівництвом Федеральної служби виконання покарань Росії

[ред. | ред. код]

У травні 2017 року був опублікований спільний спеціальний випуск[13] «Нової газети» і «Русі Сидячої», який був цілком присвячений пенітенціарній системі. У ньому говориться, що Русь Сидяча спільно з Центром стратегічних розробок Олексія Кудріна розробляє свій проєкт реформи кримінально-виконавчої системи. Ольга Романова повідомила[14], що готуються серйозні зміни, які стосуються зниження тюремного насильства, кадрового питання, організації праці та соціальної адаптації.

Незабаром після публікації, 8 червня 2017 року, у московський офіс «Русі Сидячої» прийшли[15] працівники Головного управління економічної безпеки та протидії корупції Росії. Формальний привід для візиту — повідомлення про «розкрадання бюджетних коштів шляхом невиконання зобов'язань за договором».

Афільована з «Руссю Сидячою» організація «Ер Ес», яка два роки (з 2015 по 2017 рік) вела проєкт з підвищення фінансової грамотності в'язнів і їхніх родичів. Суть проєкту полягала в тому, щоб пояснити їм, як вирішувати фінансові питання, якщо їх або когось з їх родичів було ув'язнено. Фінансування проєкту здійснювалося Світовим банком. У рамках цього проєкту було складено, віддруковано і відправлено до в'язниць і колоній 4350 примірників брошур на тему фінансової грамотності та проведено 92 лекції для ув'язнених, їх родичів та працівників пенітенціарної системи. Унаслідок рейду Головного управління економічної безпеки та протидії корупції Росії, в ході якого було вилучено копію одного листа-подяки з колонії, фонд опублікував офіційну заяву, в якої пов'язав дії слідчих з протистоянням організації і системи ФСВП, зокрема з тим, що «Русь Сидяча» бере участь в розробці концепції реформи пенітенціарної системи. 9 червня 2017 року Ольга Романова була змушена тимчасово покинути Росію[16]. Пізніше суд не знайшов порушень у роботі «Ер Ес». Організація подала в суд[17] на представників і операторів Світового банку в Росії, суд визнав, що «Ер Ес» виконала усі зобов'язання за контрактами. Потім «Русь Сидяча» подала[18] на ФСВП Росії позов до суду про захист ділової репутації.

Восени 2018 року колишня ув'язнена Інга Кривицька зареєструвала в Мін'юсті двійник фонду «Русь Сидяча» і подала[19] в суд на Ольгу Романову і Льва Пономарьова позов про захист честі і гідності. Кривицька заявила, що нічого не знала про те, що організація з такою назвою вже існує. Ольга Романова і працівники «Русі Сидячої» висловили впевненість в тому, що Кривицька діє під керівництвом ФСВП.

Статус «іноземного агента»

[ред. | ред. код]
Алексей Федяров (фото 2019 года)

У березні 2018 року «Русі Сидячої» було виділено грант Євросоюзу на відкриття в російських регіонах так званих «юридичних клінік»[20] для допомоги людям, які потрапили під слідство, і незаконно засудженим. Фонд подав заяву самостійно на включення в список НКО-іноагентів[21]. Це підтвердив Андрій Федяров, керівник юридичного відділу організації[22]. 7 травня 2018 року Мін'юст РФ вніс Благодійний фонд допомоги засудженим та їх сім'ям в реєстр "некомерційних організацій, що виконують функцію"іноземного агента"".

Статус небажаної організації

[ред. | ред. код]

Влітку 2024 року російська влада визнала «небажаною організацією» Russland hinter Gittern, німецьку юрособу фонду «Русь Сидяча»[23].

Видання співробітників організації

[ред. | ред. код]
  • Алексей Федяров. Невиновные под следствием. Инструкция по защите своих прав. — Москва : Альпина Паблишер, 2020. — 284 с. — ISBN 978-5-9614-2733-2.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ольга, Романова. Ольга Романова — A-Team — Эхо Москвы, 14.12.2016. Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 листопада 2020.
  2. ↑ Романова, Ольга. lenta.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. ↑ Фонд помощи осужденным и их семьям признан НКО-иноагентом. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  4. ↑ Неожиданные гранты: деньги получили «Русь сидящая» и «Левада», «Ночные волки» не у дел. Бизнес ФМ. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  5. ↑ «Русь сидящая» отказалась от президентского гранта. Коммерсантъ. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  6. ↑ «Русь сидящая» откажется от президентского гранта. Ведомости (рос.). Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  7. ↑ По делу «Седьмой студии» задержали бывшую сотрудницу Минкульта Софью Апфельбаум. Медуза. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  8. ↑ Ольга Романова сообщила о закрытии «Руси сидящей». www.kommersant.ru (рос.). 26 червня 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  9. ↑ Школа общественного защитника (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  10. ↑ Медиалаборатория | Тюремный консультант «Руси сидящей». web.archive.org. 26 січня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 31 травня 2023.
  11. ↑ Главная. Тюремный консультант "Руси сидящей" (рос.). 27 березня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  12. ↑ Конкурс проектов низовых инициатив. incubator.memohrc.org (рос.). Процитовано 31 травня 2023.
  13. ↑ Россия — не колония. Нам нужно безусловное и срочное освобождение от родовой травмы ГУЛАГа : [арх. 23 лютого 2021] // Новая Газета. — 2017. — Помилка: неправильний час.
  14. ↑ Алексей Козлов, Ольга Романова. Страна отмотала сто лет лагерей. Краткий анамнез российской уголовно-исполнительной системы : [арх. 26 січня 2019] : [рос.] // Новая газета. — 2017. — № 54 (Помилка: неправильний час).
  15. ↑ Русь Сидящая. Об «осмотре» в Руси Сидящей. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  16. ↑ Глава «Руси сидящей» Ольга Романова рассказала об отъезде из России. Новая Газета. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
  17. ↑ Канцелярия суда против ФСИН. Русь Сидящая. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  18. ↑ «Русь сидящая» подала иск к ФСИН из-за заявлений о невыполненных работах. РБК. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  19. ↑ Бывшая осужденная создала свою «Русь сидящую». Она утверждает, что пыток в колониях нет, и требует два миллиона рублей с Ольги Романовой. Медуза. 10 січня 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  20. ↑ Бесплатная помощь «попавшим под каток предварительного следствия» появилась в Новосибирске. Тайга.Инфо. 11 квітня 2018.
  21. ↑ Фонд помощи осужденным и их семьям признан НКО-иноагентом (рос.). Article20.org. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 6 лютого 2019.
  22. ↑ «Русь сидящая» Ольги Романовой - иноагент (рос.). www.rospres.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
  23. ↑ «Русь сидящую» признали «нежелательной» организацией. The Insider (рос.). 1 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Русь_Сидяча