Перейти до вмісту

Рюкюські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рюкюська мова
Карта розповсюдження рюкюйських мов
Карта розповсюдження рюкюйських мов
Поширена вЯпонія (Окінава, Каґосіма)
РегіонСхідна Азія
Носії900 000 осіб (2018)
ПисемністьОкінавська писемністьd
КласифікаціяАзійські мови
 Японсько-рюкюська сім'я
Офіційний статус
Державнанемає статусу
Офіційнанемає статусу
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2ryu
ISO 639-3ryu
SILJPN

Рюкюські мови, або Рюкюська мова (рюк. ウチナーグチ, утіна: ґуті; яп. 琉球語, りゅうきゅうご, рюкю-ґо) — мови, якими розмовляють корінні мешканці островів Амамі та Рюкю. Разом з японською мовою та мовою хачіджьо утворюють японо-рюкюську групу мов[1].

Хоча японською мовою теж говорять на островах Рюкю, рюкюські мови не є взаємно зрозумілими з японською. Достеменно невідомо, скільки лишилось носіїв мови, та відомо, що через мовний зсув[en] носіїв до стандартизованої японської та до діалектів японської, на кшталт окінавського діалекту, ці мови вважаються загроженими; За даними ЮНЕСКО[en], чотири рюкюські мови є «загроженими» та ще дві «небезпечно загроженими»[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Рюкюська мова є спадкоємцем мови пост-дзьомонівської популяції Рюкюських островів. Писемні пам'ятки VII століття дозволяють стверджувати, що на той час рюкюська сильно відрізнялася від японської[3]. Сучасні дослідження свідчать, що лексика мова рюкюсців дуже подібна з лексикою стародавньої японської мови.

Нижче наведена порівняльна таблиця рюкюської мови (окінавський діалект) зі стандартною японською[ком 1]:

Слова Японська Рюкюська
Дощ Аме Амі
Човен Фуне Фуні
Душа Кокоро Кукуру
Ніч Йору Юру
Брат Кьодай Тьо:де:
Повертатися Каеру Ке:юн
Синій Аої О:сан

Більшість науковців, переважно японських, визначає рюкюську мову як діалект японської мови, називаючи першу південноострівним (яп. 南島方言, なんとうほうげん) або рюкюським діалектом (яп. 琉球方言, りゅうきゅうほうげん).

Діалекти

[ред. | ред. код]
Плакати, що закликають бути обережним на дорогах, написані японською та рюкюською мовами (м. Кін, Окінава).

Рюкюська мова поділяється на 6 основних груп, які називають мовами, діалектами, наріччями або говорами[4]:

Північна група

Південна група

Нижче наведена порівняльна таблиця діалектів рюкюської мови з стандартною японською:

Мови Дякую Ласкаво просимо
Японська Аріґато: Йо:косо
Амамі Аріґатесама рьо:та Імо:рі:
Куніґамі Міхедіро Уґаміябура
Окінава Ніфе:де:біру Менсо:ре:
Міяко Тандіґа:танді Нмя:чі
Яеяма Мі:фаїю: О:ріто:рі
Йонаґуні Фуґараса Варі

Система письма

[ред. | ред. код]

Хоча рюкюська мова має відмінну від японської мови фонетику, вона не має власної абетки. У середньовіччі рюкюсці вели записи китайськими ієрогліфами, а з XIX століття, після входження королівства Рюкю до складу Японської імперії, перейшли на японську систему письма.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Коментарі
  1. ↑ Знак ": " означає подовження голосної.
Виноски
  1. ↑ An Introduction to Ryukyuan Languages
  2. ↑ UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. Unesco.org. Процитовано 16 березня 2014.
  3. ↑ Japan Focus: Language Loss and Revitalization in the Ryukyu Islands. Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 9 серпня 2008.
  4. ↑ 言語学大辞典セレクション：日本列島の言語 (Selection from the Encyclopædia of Linguistics: The Languages of the Japanese Archipelago). «琉球列島の言語» (The Languages of the Ryukyu Islands). 三省堂 1997

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рюкюські_мови&oldid=43194591