Перейти до вмісту

Система Поліванова

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Система Поліванова — система запису кирилицею фонем або знаків письма японської мови, розроблена російським мовознавцем Євгенієм Полівановим.

У радянські часи перекладні варіанти Системи Поліванова використовували в академічних виданнях в Україні.

Історія

[ред. | ред. код]

Система транслітерації Євгенія Поліванова (1930) для російської мови. Розроблена 1917 року, переглянута 1930 року[1]. У часи Радянського союзу була офіційною системою в усіх радянських академічних виданнях. Після 1991 залишалася найуживанішою системою в Росії.

/   а /   и /   у /   э /   о  
/   ка /   ки /   ку /   кэ /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кё
/   са /   си /   су /   сэ /   со しゃ / シャ   ся しゅ / シュ   сю しょ / ショ   сё
/   та /   ти /   цу /   тэ /   то ちゃ / チャ   тя ちゅ / チュ   тю ちょ / チョ   тё
/   на /   ни /   ну /   нэ /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   нё
/   ха /   хи /   фу /   хэ /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хё
/   ма /   ми /   му /   мэ /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мё
/   я   /   ю   /   ё  
/   ра /   ри /   ру /   рэ /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рё
/   ва   /   о  
/   н    
が / ガ   га ぎ / ギ   ги ぐ / グ   гу げ / ゲ   гэ ご / ゴ   го ぎゃ / ギャ   гя ぎゅ / ギュ   гю ぎょ / ギョ   гё
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзи ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзэ ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзё
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзи づ / ヅ   дзу で / デ   дэ ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзё
ば / バ   ба び / ビ   би ぶ / ブ   бу べ / ベ   бэ ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бё
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пи ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пэ ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пё

1) は /ha/, へ /he/ записуються як ва, э, коли використовуються як граматичні частки (відмінкові суфікси):

母は国へ帰る хаха ва куни э каэру (мати повертається на вкраїну)[уточнити]

2) Після голосних い /і/ записується як й:

臭い ніой (запах)

3) Перед голосними знак ん /ɴ/ записується як нъ:

純一 Дзюнъити
真一 Синъити

4) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м:

本間 Хомма

5) Подвоєння приголосного звуку, що позначається маленьким っ записується подвоєнням наступної літери. Винятком є сполучення っつ, що записуєтеся як тцу:

一般 иппан (звичайний)
四つ ётцу (чотири)

6) Узвичаєні японські слова записуються без змін

東京 Токио (а не Токё)
横浜 Йокогама (а не Йокохама)
иена (а не эн)
寿司 суши (а не суси)
芸者 гейша (а не гэйся)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поливанов Е. Д., Плетнер О. В. Грамматика японского разговорного языка (Труды Моск. ин-та востоковедения им. Н. Н. Нариманова, XIV). — Москва: 1930. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]