Ріпківська волость
| Ріпківська волость | ||||
| Центр | Ріпки | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 7058 (1886) | |||
| Населення | 3961 осіб (1886) | |||
| Густота | 51.4 осіб / км² | |||
Ріпківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Заславського повіту Волинської губернії з центром у селі Ріпки. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, поселення увійшли до складу Михнівської (Підлісці, Топори, Щурівці, Щурівчики) та Ізяславської (Зубарі, Ріпки) волостей.
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 3961 особа (1920 чоловічої статі та 2041 — жіночої), 455 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5405 | 5039 |
| Приватної власності | 1393 | 1118 |
| Іншої власності | 260 | 199 |
| Загалом | 7058 | 6356 |
Основні поселення волості:
- Ріпки — колишнє власницьке село, 878 осіб, 100 дворів; волосне правління (11 верст від повітового міста), православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 3 вітряки.
- Зубарі — колишнє власницьке село, 361 особа, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
- Пілісці — колишнє власницьке село, 392 особи, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 вітряки.
- Топори — колишнє власницьке село, 401 особа, 42 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Щурівці — колишнє власницьке село, 850 осіб, 111 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
- Щурівчики — колишнє власницьке село, 499 осіб, 64 двори, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Rypki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 111. (пол.)
- Rypki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 566. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто | _(1796).gif) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Антонінська • Барбарівська • Білогородська • Бутовецька • Городищенська • Грицівська • Жуківська • Ізяславська • Лабунська • Мало-Шкарівська • Михнівська • Новоселицька • Новосільська • Поляхівська • Ріпківська • Славутська • Судилківська • Сульжинська • Тернавська • Хоровецька • Хролинська • Чотирбоківська • Шепетівська • Юначківська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1885 рік) | ||
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці ХІХ ст. | ||