Чотирбоківська волость

Чотирбоківська волость
Центр	Чотирбоки
Площа	10 891 (1886)
Населення	6312 осіб (1886)
Густота	53 осіб / км²

Чотирбоківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Заславського повіту Волинської губернії з центром у селі Чотирбоки. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, майже усі поселення увійшли до складу Сульжинської волості, окрім села Білопіль, що відійшло до Грицівської волості..

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6312 осіб (3153 чоловічої статі та 3159 — жіночої), 560 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	6730	5261
Приватної власності	3832	1984
Іншої власності	320	218
Загалом	10891	7466

Основні поселення волості:

• Чотирбоки — колишнє власницьке село при річці Вислі, 897 осіб, 84 двори; волосне правління (16 верст від повітового міста), православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 2 вітряки.
• Білопіль — колишнє власницьке село, 564 особи, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
• Вербівці — колишнє власницьке село при річці Хомора, 1145 осіб, 103 двори, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
• Ленківці — колишнє власницьке село, 1109 осіб, 98 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.
• Мокіївці (Маціївці) — колишнє власницьке село при річці Понора, 957 осіб, 100 дворів, православна церква, постоялий будинок, 4 вітряки.
• Пиляї — колишнє власницьке село при річці Понора, 613 осіб, 62 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, 2 вітряки.
• Тишевичі — колишнє власницьке село при річці Понора, 351 особа, 43 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Czetyrboki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 376. (пол.)