Ріхард Даніель

Ріхард Даніель
нім. Richard Adolf Daniel
Народився	24 грудня 1900(1900-12-24)  Ной-Анспах, Верхній Таунус, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер	4 травня 1986(1986-05-04) (85 років)  Ноймюнстер, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Командор ордена Зірки Румунії Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Штурмовий піхотний знак в сріблі Кримський щит Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Ріхард Адольф Даніель (нім. Richard Adolf Daniel; 24 грудня 1900, Узінген — 4 травня 1986, Ноймюнстер) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. 30 вересня 1919 року демобілізований і поступив на службу в поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт, служив у піхоті. З 20 листопада 1938 року — командир 3-ї роти 46-го піхотного полку. З 3 вересня 1939 року — командир 46-го запасного піхотного батальйону. З 1 жовтня 1939 року — командир 1-го батальйону 401-го піхотного полку 170-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 20 січня 1942 року — командир 391-го піхотного полку своєї дивізії. 5 жовтня 1943 року зарахований у резерв. З 6 листопада 1943 по 10 липня 1944 року — інструктор піхотного училища в Деберіці. З 19 липня 1944 року — командир 45-ї гренадерської дивізії, яка з жовтня переформована на 45-ту фольксгренадерську. На початку 1945 року дивізію розгромили на Одері. 18 березня 1945 року важко поранений. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами у шпиталі. 20 липня 1947 року звільнений.

Звання

• Учень унтер-офіцерської школи (16 квітня 1916)
• Фузілер (17 квітня 1918)
• Єфрейтор (7 червня 1919)
• Унтервахмістр поліції (1 жовтня 1919)
• Вахмістр поліції (1 червня 1921)
• Обервахмістр поліції (1 березня 1923)
• Лейтенант поліції (1 квітня 1924)
• Оберлейтенант поліції (1 липня 1927)
• Гауптман поліції (1 жовтня 1933)
• Гауптман (15 жовтня 1935)
• Майор (1 березня 1940)
• Оберст-лейтенант (1 квітня 1942)
• Оберст (30 листопада 1942)
• Генерал-майор (1 жовтня 1944)

Нагороди

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (1 листопада 1939)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (12 липня 1941)
  • 1-го класу (28 липня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (25 березня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (25 липня 1942)
  • дубове листя (№ 857; 30 квітня 1945)
• Орден Зірки Румунії, командорський хрест (10 серпня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (23 вересня 1942)
  • в сріблі (24 березня 1945)
• Кримський щит (15 лютого 1943)
• Німецький хрест в золоті (2 червня 1943)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (25 лютого 1945)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.531 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X