Чубут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чубут
—  Провінція  —

ісп. Chubut
валл. Talaith Chubut

Герб провінції Чубут Прапор провінції Чубут
Столиця Росон
Найбільше місто Комодоро-Рівадавія
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ріо-Неґро, Санта-Крус, X Регіон Лос-Лаґос, XI Регіон Айсен ?
Департаментів 15
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010[1])
 - повне 506 668 (18-та)
 - густота 0,92 (23-тя)
Етнікон Chubutense
Площа
 - повна 224 686 км² (3-тя)
Висота
 - максимальна
(Cerro Dos Picosd)
 - мінімальна (Salinas Grandesd і Salinas Chicasd)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 4,65 млрд. $
ІРЛП 0,833 (2010)[2]
Дата заснування 28 липня 1865
Губернатор Маріо Дас Невес
Вебсайт chubut.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-U
Провінція Чубут на мапі Аргентини
Провінція Чубут на мапі Аргентини

Провінція Чубут на мапі Аргентини
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чубут

Чубу́т (ісп. Chubut) — провінція в південній частині Аргентини, між 42-тою і 46-ю паралелями південної довготи, що межує із провінцією Санта-Крус на півдні, Ріо-Неґро на півночі, із Чилі на заході та омивається Атлантичний океаном на сході. Назва провінції походить з мови теуелче chupat — «прозорий» — назва річки Чубут.

Географія

[ред. | ред. код]

Провінція Чубут входить до складу природного регіону Патагонія. На заході провінції розташовуються Анди, решту території займають патагонські плато. Плато вкриті степом, а в горах переважає лісова рослинність.

На сході Чубут омивається Аргентинським морем, яке утворює зокрема півострів Вальдес і затоку Сан-Хорхе.

Клімат у Андах холодний і вологий. Температури знижуються з півночі на південь. Центр провінції має сухий континентальний клімат зі значними коливаннями температур. Саме у цій місцевості 1950 року було зареєстровано найнижчу температуру в Аргентині за ХХ ст.: −34 °C. На узбережжі і в долинах річок клімат більш м'який, хоча також достатньо сухий.

Найбільшими річками провінції є Чубут і Сенгерр. В Андах розташована велика кількість льодовикових озер, зокрема Пуело, Епуєн, Чоліла, Рівадавія, Футалауфкен, Менендес, Амутуй-Кімей, Хенераль-Вінтер, Ла-Плата і Фонтана. Поза межами Анд також є два великих озера: Ель-Мустерс і Колуе-Уапі.

Історія

[ред. | ред. код]
Півострів Вальдес

До приходу колонізаторів землі, де зараз знаходиться провінція Чубут, були заселені індіанцями теуельче.

Першим європейцем, який побував у цих місцях, став Фернан Магеллан 1520 року. Через десять років Сімон де Алькасаба-і-Сотомайор дослідив значну частину місцевості і заснував тут перше іспанське місто Пуерто-де-лос-Леонес, яке втім не проіснувало довго.

У XVII—XVIII ст. у Чубуті проповідували місіонери, серед яких слід відзначити Ніколаса Маскарді.

7 січня 1779 року на півострові Вальдес було засновано фортецю і порт Сан-Хосе-де-ла-Канделарья. Поселення було полишене 1784 року, а 7 серпня 1810 року знищене індіанцями.

Росон 1900 року

28 липня 1865 року 153 валлійських іммігранти заснували поселення Росон на берегах річки Чубут.

1866 року розпочалося будівництво залізниці у провінції. Внаслідок цього виникли міста Пуерто-Мадрин і Трелев.

У 1874—1876 роках прибула нова хвиля валлійських поселенців, які заснували ще декілька міст[3].

11 жовтня 1878 року було створене губернаторство Патагонія, до складу якого входила зокрема і провінція Чубут. Столицею губернаторства стало місто Мерседес-де-Патагонес (нині В'єдма). 21 жовтня було обрано першого губернатора, ним став Альваро Баррос.

1881 року було підписано договір про кордони з Чилі, завдяки чому було законодавчо підкріплене право володіння Аргентини Патагонією.

16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було поділене на кілька національних територій, зокрема Чубут. Першим губернатором став Луїс Хорхе Фонтана. Столицею було обрано місто Росон.

1902 року після англо-бурської війни до Чубута прибула хвиля бурських переселенців, що оселилися в околицях міста Сарм'єнто.

31 травня 1944 року від національної території Чубут було відокремлено землі на південь від 45º паралелі (площею 42 330 км²), на яких разом з 55 418 км² території Санта-Крус було утворено військову зону Комодоро-Рівадавія.

Законом від 15 червня 1955 року було розформовано військову зону Комодоро-Рівадавія і надано національній території Чубут статус провінції. Втрата містом Комодоро-Рівадавія статусу і привілеїв столиці спричинила перманентний конфлікт між жителями колишньої військової зони і рештою провінції, який не вичерпано й досі.

У лютому 1957 року було створено єпархію Комодоро-Рівадавія, під юрисдикцію якої підпали провінції Чубут, Санта-Крус і Вогняна Земля.

1 травня 1958 року було обрано першого губернатора провінції Чубут.

Економіка

[ред. | ред. код]

Основою економіки провінції Чубут є видобування нафти і природного газу бутану. На Чубут припадає 13 % видобутку нафти Аргентини і майже 2 % газу. Вуглеводні становлять 66 % експорту провінції[4]. Також у провінції є значні поклади свинцю, золота і срібла.

Також розвинене рибальство, на Чубут припадає 21 % загальнонаціонального вилову риби.

Найрозвиненішими галузями промисловості є нафтопереробна і металургійна[5]. У місті Пуерто-Мадрин знаходиться найбільший у Південній Америці алюмінієвий завод.

Сільське господарство розвинене у долинах річок. Вирощуються суниця, малина, сарсапарель, вишня, чорниця, яблуко, виноград. На початку XXI ст. розпочалося виробництво білого вина. Скотарство представлене здебільшого вівчарством.

З 1960-х років розвивається туризм. Основними туристичними принадами є півострів Вальдес, Анди, місцеві річки, озера і ліси.

2010 року Чубут став третьою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту. 36 % продукції провінції реалізується за кордоном[5].

Освіта

[ред. | ред. код]
Освіта у провінції Чубут (2009)[6]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 199 21 267 1 837
 - державні 152 17 383 1 320
 - приватні 47 3 884 517
 Початкові 234 59 866 4 728
 - державні 207 53 335 4 078
 - приватні 27 6 531 650
 Середні 180 50 114 2 686
 - державні 144 43 360 2 079
 - приватні 36 6 754 607
 Вищі[7] 28 7 941 414
 - державні 15 6 032 259
 - приватні 13 1 909 155

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]
Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010) [8] Площа (км²) Мапа
В'єдма Пуерто-Мадрин 1955 81.025 12.940
Кушамен Лелеке 1955 20.566 16.250
Ескаланте Комодоро-Рівадавія 1955 182.631 14.015
Флорентіно-Амегіно Камаронес 1955 1.558 16.088
Футалеуфу Ескель 1895 43.903 9.435
Гайман Гайман 1895 12.947 11.076
Гастре Гастре 1955 1.693 16.335
Лангіньєо Тека 1955 3.664 15.339
Мартірес Лас-Плумас 1955 774 15.445
Пасо-де-Індьйос Пасо-де-Індьйос 1955 2.079 22.300
Росон Росон 1895 131.148 3.922
Ріо-Сенгер Альто-Ріо-Сенгер 1955 6.192 22.335
Сарм'єнто Сарм'єнто 1904 11.422 14.563
Теуельчес Хосе-де-Сан-Мартін 1955 5.361 14.750
Тельсен Тельсен 1955 1.705 19.893

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 14 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 14 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. без урахування університетів
  8. INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Чубут. Архів оригіналу (HTML) за 26-06-2013. Процитовано 13-01-2011.