Самоквасов Дмитро Якович

Самоквасов Дмитро Якович
Народився	15 (27) травня 1843(1843-05-27) с. Стахорщина, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія
Помер	5 (18) серпня 1911(1911-08-18) (68 років) Москва
Поховання	Москва
Підданство	Російська імперія
Діяльність	антрополог, археолог
Галузь	історія держави права, археологія і архівознавство
Alma mater	Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Науковий ступінь	професор
Знання мов	російська
Заклад	Варшавський університет, Імператорський Московський університетd, Імператорський Варшавський університет, Archives of the Ministry of Justice of the Russian Empired і МДУ
Партія	Союз російського народу
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро́ Я́кович Самоква́сов (*15 (27) травня 1843(18430527), Стахорщина, Новгород-Сіверський повіт — †5 (18) серпня 1911, Москва) — археолог та історик права, родом із Новгород-Сіверщини; професор російського права Варшавського і Московського університетів. Керівник московського архіву Міністерства юстиції (1892—1911). Самоквасов здійснював розкопки археологічних пам'яток у Російській Імперії, в тому числі й в Україні.

Життєпис

Народився на хуторі Стахорщина (нині село Новгород-Сіверського району) у дворянській родині. Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській гімназії, вищу — на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (закінчив 1868 року).

Залишився на кафедрі російського права для підготовки до здобуття звання магістра права. 1873 року стає професором права Варшавського університету, 1877 року стає секретарем, а 1887 року — деканом юридичного факультету.

1892 року переїздить до Москви, стає екстраординарним професором Московського університету, а 1900 року — заслуженим ординарним професором.

За політичними поглядами Дмитро Самоквасов був монархистом, пов'язаним з «черносотенною» организацією "Союзом русского народа"..

Помер і похований у Москві.

Наукова діяльність

З 1872 року Дмитро Самоквасов проводив археологічні розкопки в Україні, Польщі та Бессарабії. Одним із найвизначніших розкопок стали дослідження курганів у Чернігові, зокрема кургану Чорна могила.

Був учасником III Археологічного з'їзду в м. Києві (1874 р.), VI Археологічного з'їзду в м. Одесі (1882 р.), IX Археологічного з'їзду в м. Вільно (1893 р.); XIV Археологічного з'їзду в м. Чернігові (1908 р.).

1908 року під час з'їзду у Чернігові також здійснював розкопки. Розкопки з території України (Чернігів, Вишгород, Гатне, Київ (Китаїв).

Власну колекцію археологічних пам'яток в 1891 році передав Історичному музею (Москва).

Праці

• «Давні міста Росії» (1873),
• «Сіверські кургани» (1874),
• «Інструкція для опису городищ, курганів, печер і для здійснення розкопок курганів» (1878),
• «Могильні старожитності Олександрівського повіту Катеринославської губернії» (1886),
• «Сіверські кургани та їхнє значення для історії» (1893),
• «Курс історії російського права» (1902),
• «Архівна справа в Росії» (1902),
• «Програма курсу лекцій з руської археології» (1907),
• «Сіверянська земля і сіверяни за городищами і могилами» (1908),
• «Могили Руської землі» (1908),
• «Могильні старожитності Сіверянської Чернігівщини» (вид.1916),
• «Розкопки сіверянських курганів у Чернігові» (вид.1916).

Джерела та література

• Юренко С. П. Самоквасов Дмитро Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 435. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Примітки

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Самоквасов Дмитро Якович

Посилання

• Самоквасов Дмитро Якович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Дмитро Самоквасов